Відмінності між версіями «Берченко, Євгенія Василівна»
(Створена сторінка: Бе́рченко, Євге́нія Васи́лівна (08.04.1884, за іншими даними 1889, м. Харків, тепер Україна — пі...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Бе́рченко, Євге́нія Васи́лівна (08.04.1884, за іншими даними 1889, м. Харків, тепер Україна — після 1934, точна дата і місце смерті невідомі) — мистецтвознавець, культуролог, колекціонер. | + | '''Бе́рченко, Євге́нія Васи́лівна''' (08.04.1884, за іншими даними 1889, м. Харків, тепер Україна — після 1934, точна дата і місце смерті невідомі) — мистецтвознавець, культуролог, колекціонер. |
+ | {{Персоналія | ||
+ | |Прізвище=Берченко | ||
+ | |Ім’я=Євгенія | ||
+ | |По батькові=Василівна | ||
+ | |Прізвище та ім’я мовою оригіналу= | ||
+ | |Псевдонім= | ||
+ | |Справжнє ім’я= | ||
+ | |Справжнє прізвище= | ||
+ | |День народження=08 | ||
+ | |Місяць народження=04 | ||
+ | |Рік народження=1884 або 1889 | ||
+ | |Місце народження=Харків | ||
+ | |День смерті= | ||
+ | |Місяць смерті= | ||
+ | |Рік смерті=після 1934 | ||
+ | |Місце смерті= | ||
+ | |Місце поховання= | ||
+ | |Стать=ж | ||
+ | |Alma mater= | ||
+ | |Місце діяльності= | ||
+ | |Напрями діяльності= | ||
+ | |Традиція/школа= | ||
+ | |Відзнака= | ||
+ | |Ілюстрація= | ||
+ | }} | ||
==Життєпис== | ==Життєпис== | ||
− | Закінчила німецьку гімназію, ймовірно, у м. Харкові (1905). Навчалася 1909–1910 у Єнському університеті (тепер Єнський університет Фрідріха Шиллера), відвідувала там семінар з педагогіки професора В. Рейна (1847–1929; Німеччина). | + | Закінчила німецьку [[гімназія|гімназію]], ймовірно, у м. Харкові (1905). Навчалася 1909–1910 у Єнському університеті (тепер [[Єнський університет Фрідріха Шиллера]]), відвідувала там [[семінар|семінар]] з [[педагогіка|педагогіки]] професора В. Рейна (1847–1929; Німеччина). |
− | Закінчила історико-філологічний факультет Харківського університету (1915, тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), вивчала історію мистецтв у професора Ф. Шміта. Навчалась на Вищих педагогічних курсах Харківської округи. | + | Закінчила історико-філологічний факультет Харківського університету (1915, тепер [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна]]), вивчала історію [[мистецтво|мистецтв]] у професора [[Шміт, Федір Іванович|Ф. Шміта]]. Навчалась на Вищих педагогічних курсах [[Харківська округа|Харківської округи]]. |
− | У 1920-х брала участь у роботі археологічного семінару Харківського інституту народної освіти імені О. Потебні (тепер у складі Харківського національного університету); науковий співробітник секції історії українського мистецтва науково-дослідної кафедри історії України при Харківському інституті народної освіти. | + | У 1920-х брала участь у роботі археологічного семінару Харківського інституту народної освіти імені О. Потебні (тепер у складі Харківського національного університету); науковий співробітник секції історії українського мистецтва науково-дослідної [[кафедра|кафедри]] історії України при Харківському інституті народної освіти. |
− | Читала лекції у Центральному художньо-історичному музеї імені Г. Сковороди (заснований 1920, образотворча колекція на початку 1930-х увійшла до фондів Української державної картинної галереї, тепер Харківський художній музей). | + | Читала лекції у Центральному художньо-історичному музеї імені Г. Сковороди (заснований 1920, образотворча колекція на початку 1930-х увійшла до фондів Української державної картинної галереї, тепер [[Харківський художній музей|Харківський художній музей]]). |
Була аспіранткою кафедри історії України секції мистецтвознавства Харківського наукового комітету (1924). | Була аспіранткою кафедри історії України секції мистецтвознавства Харківського наукового комітету (1924). | ||
Рядок 51: | Рядок 76: | ||
#Іваненко С., Мархайчук Н. Невідомі сторінки історії Харківської мистецтвознавчої школи 1920–30-х _р..: К. Я. Сліпко-Москальців // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2017. Вип. 24. С. 53–60. | #Іваненко С., Мархайчук Н. Невідомі сторінки історії Харківської мистецтвознавчої школи 1920–30-х _р..: К. Я. Сліпко-Москальців // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2017. Вип. 24. С. 53–60. | ||
#Іваненко С., Мархайчук Н. Початковий етап формування мистецтвознавчого осередку в Харкові (І пол. ХІХ ст.) // Традиції і новації у вищій архітектурномистецькій освіті. 2017. № 1. С. 80–86. | #Іваненко С., Мархайчук Н. Початковий етап формування мистецтвознавчого осередку в Харкові (І пол. ХІХ ст.) // Традиції і новації у вищій архітектурномистецькій освіті. 2017. № 1. С. 80–86. | ||
+ | |||
+ | ==Автор ВУЕ== | ||
+ | [[Автор_ВУЕ:: Редакція ВУЕ]] | ||
+ | |||
+ | {{Цитування_ред}} | ||
+ | {{Оприлюднено | ||
+ | |Науковий напрям=Мистецтвознавство | ||
+ | |Дефініція=(1884, за іншими даними 1889 — після 1934), мистецтвознавець, культуролог, колекціонер; Україна. | ||
+ | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
+ | |Аудіосупровід= | ||
+ | |Відео= | ||
+ | |Аудіо= | ||
+ | |Ілюстрації= | ||
+ | |Обсяг гасла= | ||
+ | |Рік оприлюднення=2024 | ||
+ | |Місяць оприлюднення=04 | ||
+ | |Дата оприлюднення=25 | ||
+ | }} | ||
+ | [[Категорія:Мистецтвознавство]] | ||
+ | [[Категорія:Культурологія]] | ||
+ | [[Категорія:Мистецтвознавці]] | ||
+ | [[Категорія:Образотворче мистецтво]] | ||
+ | [[Категорія:Персоналія]][[Категорія:Художники]] | ||
+ | [[Категорія:Е-ВУЕ]] |
Версія за 12:08, 25 квітня 2024
Бе́рченко, Євге́нія Васи́лівна (08.04.1884, за іншими даними 1889, м. Харків, тепер Україна — після 1934, точна дата і місце смерті невідомі) — мистецтвознавець, культуролог, колекціонер.
Берченко, Євгенія Василівна | |
---|---|
Народження | 08.04.1884 або 1889«або1889» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1884. |
Місце народження | Харків |
Смерть | після 1934 |
Життєпис
Закінчила німецьку гімназію, ймовірно, у м. Харкові (1905). Навчалася 1909–1910 у Єнському університеті (тепер Єнський університет Фрідріха Шиллера), відвідувала там семінар з педагогіки професора В. Рейна (1847–1929; Німеччина).
Закінчила історико-філологічний факультет Харківського університету (1915, тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), вивчала історію мистецтв у професора Ф. Шміта. Навчалась на Вищих педагогічних курсах Харківської округи.
У 1920-х брала участь у роботі археологічного семінару Харківського інституту народної освіти імені О. Потебні (тепер у складі Харківського національного університету); науковий співробітник секції історії українського мистецтва науково-дослідної кафедри історії України при Харківському інституті народної освіти.
Читала лекції у Центральному художньо-історичному музеї імені Г. Сковороди (заснований 1920, образотворча колекція на початку 1930-х увійшла до фондів Української державної картинної галереї, тепер Харківський художній музей).
Була аспіранткою кафедри історії України секції мистецтвознавства Харківського наукового комітету (1924).
Водночас працювала в Музеї дитячої художньої творчості (заснований 1920 Ф. Шмітом) та викладала на робітничому факультеті Харківського медичного інституту (тепер Харківський національний медичний університет; ймовірно по 1930).
1927‒1933 працювала під керівництвом С. Таранушенка в Музеї українського мистецтва у м. Харкові (заснований 1922).
Інформація про життя та діяльність після 1934 відсутня. Ймовірно, була репресована. Відомостей про реабілітацію немає.
Науковий доробок
Основна сфера наукової діяльності — дослідження українського народного мистецтва, зокрема декоративного розпису Катеринославщини (тепер у межах Дніпропетровської та Криворізької областей).
Однією з перших дослідила петриківський розпис, активно вивчала впродовж 1920-х.
Здійснила наукові експедиції на Катеринославщину (1925–1928), зібрала науковий матеріал: полотна з розписами, фотографії розписів тощо. Результатом польових досліджень став посібник «Як збирати матеріал до настінних розписів» (1928).
Частину колекції настінного розпису Берченко (214 оригіналів та 50 фото) експонували 1928 у Державному російському музеї у м. Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург).
Цитата
«Українська хата є не тільки архітектурна пам’ятка, на якій історик мистецтва може вивчати будівельні форми, властиві українському народові, але в тій же хаті й дослідник народного малярства знайде для себе надзвичайно цікавий матеріал. Це — той кольоровий розпис, що ним селянки часто-густо вкривають стіни своєї хати так з окола, як і, головним чином, в середині.
(Берченко Є. В. Як збирати матеріал до настінних розписів (методичний посібник) // Мистецтвознавство. 1928. Вип. 1. С. 29.)
Праці
- Лінійна композиція та узорні схеми в орнаменті деяких українських килимів // Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. 1926.Ч. 2–3. С. 255–263. URL: http://catalog.dnabb.org/ViewerJS/#/irbis64r_14/rk1/cards/8273.pdf
- Про настінні розписи українських хат на Катеринославщині // Науковий збірник харківської науково-дослідчої катедри історії української культури 1927. Ч. 7. Вип. 1. С. 71–92.
- Выставка Украинской народной живописи (росписи хат) // Государственный Институт истории искусств: секция изучения крестьянского искусства социологического комитета. Ленинград : Государственный Институт истории искусств, 1928. 3 с.
- Як збирати матеріал до настінних розписів (методичний посібник) // Мистецтвознавство. 1928. Вип. 1. С. 28–35.
- Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Дніпропетровщина. Харків; Київ : Державне видавництво України, 1930. 92 с.
Література
- Найден О. С. Орнамент українського народного розпису: витоки, традиції, еволюція. Київ : Наукова думка, 1989. 132 с.
- Побожій С. Розгром осередку харківських мистецтвознавців // Родовід. 1999. Ч. 1 (17). С. 17–25.
- Шудря Є. Подвижниці народного мистецтва : в 3 зош. Київ : Редакція вісника «АНТ», 2003. Зош. 1. С. 35.
- Іваненко С. Євгенія Берченко — харківська дослідниця народних монументальних декоративних розписів // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2013. № 2. С. 125–127. URL: https://www.visnik.org.ua/pdf/v2013-02-35-ivanenko.pdf
- Іваненко С., Мархайчук Н. Невідомі сторінки історії Харківської мистецтвознавчої школи 1920–30-х _р..: К. Я. Сліпко-Москальців // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2017. Вип. 24. С. 53–60.
- Іваненко С., Мархайчук Н. Початковий етап формування мистецтвознавчого осередку в Харкові (І пол. ХІХ ст.) // Традиції і новації у вищій архітектурномистецькій освіті. 2017. № 1. С. 80–86.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Берченко, Євгенія Василівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берченко, Євгенія Василівна (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів