Євангеліє Юди

Кодекс Чакос. Перша сторінка «Євангелія Юди»

«Єва́нгеліє Ю́ди» («Євангеліє від Юди»; копт. ⲠⲈⲨⲀⲄⲄⲈⲖⲒⲞⲚ Ⲛ̄ⲒⲞⲨⲆⲀⲤ) — ранньохристиянський апокриф, виявлений у 1970-ті у папірусному кодексі 3–4 ст.

Історична довідка

Текст євангелія входить до т. з. Кодексу Чакоса (названий за прізвищем батька останньої власниці). Кодекс віднайдено поблизу м. Ель-Мінья (мухафаза Мінья, Єгипет), манускрипт складався з 66 сторінок папірусу, переплетених у шкіру.

За результатами радіологічних досліджень, кодекс датують 220–340 роками. Весь текст зберігся до нашого часу, з одного боку, завдяки кліматичним умовам Середнього Єгипту, з іншого — коптській традиції, яка забороняла знищувати будь-які тексти, що містили слово «Бог».

Кодекс Чакоса містить кілька гностичних текстів, перекладених діалектом стародавньої коптської мови: «Послання Петра Філіпу», «Перший Апокаліпсис від Якова», «Євангеліє Юди» (стор. 33–58), фрагменти з «Книги Аллогенів». Текст Євангелія написаний діалектом сакла, ймовірно є перекладом грецького оригіналу 2 ст. (за ін. версіями — 2-ї пол. 1 ст., чи порубіжжя 1–2 століть). Апокриф був згаданий у праці єпископа Іринея Ліонського «Проти єресей» (бл. 180), отже, на той час був уже знаним твором у християнському середовищі. Рукопис тривалий час вважався остаточно втраченим.

Знайдений ще у 1970-ті, манускрипт понад 20 р. перебував у забутті, багаторазово перепродавався. У 2000 викуплений приватним Фондом «Maecenas Foundation for Ancient Art». Від 2001 зусиллями міжнародної групи науковців розпочалася наукова робота над реставрацією та перекладом; очолив дослідження один із провідних дослідників коптської культури Р. Кассер (Rodolphe Kasser, 1927–2013; Швейцарія). За кілька років рукопис «Євангелія Юди» був реконструйований (бл. 70 % тексту), перекладений англійською мовою та оприлюднений (у квітні 2006). Широкого розголосу в ЗМІ та значення сенсаційної медіа-події надала апокрифу незвична для традиційного християнського погляду інтерпретація ролі Юди Іскаріота, який зображений головним виконавцем волі Ісуса.

Зміст

Євангеліє Юди.jpg

Текст подано від особи апостола Юди Іскаріота. Проте, ймовірне авторство Юди прямо суперечить повідомленню євангеліста Матвія, за яким по смерті Христа Юда одразу наклав на себе руки (Мт. 27:5).

Крім того, «Євангеліє» — виразно гностичний твір; не виключено, що написаний каїнітами (одна з течій сиро-халдейського гностицизму), про яких згадував Іриней Ліонський, Єпіфаній Кіпрський. Характерну ознаку окремих гностичних творів складало, зокрема, інакше потрактування персонажів Старого і Нового Завітів, — ті, які християнською традицією висвітлені негативно й засуджені, тут, навпаки, виправдовуються. Так, «Євангеліє Юди» подає у новому світлі постать і вчинок апостола Іскаріота.

Згідно з «Євангелієм», Юда Іскаріот є довіреним учнем Христа, понад те — його «другом». Дії апостола висвітлено так, що він не зраджує Спасителя, а передає чи видає Його (що важливо, на Його ж прохання), священикам Храму з тим, аби здійснилася головна Його місія — жертовність за гріхи людей. За текстом, Ісус зауважує Юді, що за свій вчинок він буде «проклятий іншими родами» (тобто людьми), але здобуде «владу над ними», оскільки буде прилучений до «священного <покоління>», зарахований на небі до сонму праведників. «Твоє народження уже відбулося…, твоя зірка засвітилась… Отже, тобі сказано все. Здійми свій погляд і глянь на хмару і на світло в ній, і на зірки, що довкола неї. Зірка, яка висвічує шлях, твоя зірка».

Євангеліє також містить принципово відмінну від християнської картину створення світу і людського роду.

Значення

На відміну від канонічних Євангелій, які змальовують Юду зрадником, що підступно видав Ісуса за 30 срібняків, «Євангеліє Юди» зображує його дії як важкий послух на виконання волі Ісуса. «Євангеліє від Юди», поруч із Кумранськими рукописами і бібліотекою з Наг-Хаммаді, відносять до найважливіших відкриттів у галузі біблеїстики.

Додатково

В оригінальній назві євангелія використано родовий відмінок «Євангеліє Юди», а не «від Юди». Іриней та Єпіфаній також згадують текст саме як «Євангеліє Юди». Проте у публіцистиці та деяких перекладах помилково закріпився варіант «від Юди» — аналог конструкції, вжитої в назві новозавітних євангелій.

Джерела

Література

  1. Gathercole Simon. The Gospel of Judas: Rewriting Early Christianity. Oxford : Oxford University Press, 2007. 199 р.
  2. Porter S. E., Heath G. L. The Lost Gospel of Judas: Separating Fact from Fiction. Grand Rapids : Wm. B. Eerdmans Pub., 2007. 127 p.
  3. Павленко П. Ю. Постать Іуди Іскаріота в контексті євангельського віровчення // Етнічне та універсальне в ранньому християнстві: засади, особливості, тенденції. Київ : Абрис, 2009. С. 461–494.
  4. Stanford P. Judas: The Most Hated Name in History. Counterpoint, 2016. 288 p.

Автор ВУЕ

П. Ю. Павленко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Євангеліє Юди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Євангеліє Юди (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶