Євлевич, Хома Якович
Євле́вич, Хома́ Я́кович (Томаш Євлевич; пол. Tomasz Jewlewicz; біл. Тамаш (Фама) Яўлевіч; дата народження невідома, імовірно кінець 16 ст., м. Могильов, тепер Білорусь — дата і місце смерті невідомі, після 1632, але не пізніше 1660-х) — поет, гуманіст, діяч братського руху на білоруських та українських землях. Писав польською мовою.
Євлевич, Хома Якович (Tomasz Jewlewicz) | |
---|---|
Народження | бл. 1580–1590-х.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.158. |
Місце народження | Могильов |
Смерть | після 1632 |
Alma mater | Київська братська школа |
Напрями діяльності | література, освіта |
Традиція/школа | православ'я |
Життєпис
Народився, ймовірно, у 1580-х–1590-х.
Навчався у місцевій школі Спаського православного братства, згодом у Київській богоявленській братській школі.
1625 закінчив філософський факультет Ягеллонського університету. Викладав у Київській братській школі, в 1628 обійняв посаду ректора школи. Після злиття шкіл Київського братства та Києво-Печерської лаври та утворення Києво-Могилянського колегіуму (1632) втратив посаду ректора та повернувся до м. Могильова. Подальша діяльність була пов’язана, за припущеннями, з братськими училищами міст Могильова та Слуцька.
Відомості про останній період життя відсутні.
Творчість
Автор філософсько-публіцистичної поеми «Лабіринт, або Заплутана дорога, де красна мудрість з повинності своєї панам могилянам і ще декому, в заходах своїх подібному, коротшу і далеко кращу дорогу показує» («Labirynt, abo droga zawikłana, gdzie piękna Mądrość z powinności swey pp. Mohylowianom y im niektórym w przedsięwzięciach swych podobnym krotsza y daleko lepszą drogę pokazuie», Краків, 1625). Книга видана старопольською мовою. Поема алегорична й символічна, оповідь ведеться від імені головного персонажа твору — Прекрасної Мудрості, втілення розумності буття й вищої чесноти. Формально адресована молодшому Могильовському братству, але призначалася для всього міщанського стану та «іменитого народу Слов’янського» з білоруських і українських терен, щоб пробудити його до національно-культурного відродження. Сучасний йому стан рідного краю Євлевич протиставляє «золотим вікам», коли панувала «згода» — справедливість, релігійна свобода і віротерпимість, громадський мир. На противагу їм настали «залізні віки» — «смутні» часи «речей неясних», зрадництва, фальші, утисків, вбивств, лих. Причину «незгоди» автор вбачав у несвободі та церковному розладі, що ідейно зближувало його з православними полемістами порубіжжя 16–17 ст.
Євлевич — прибічник ідеї духовної спорідненості східних слов’ян, витоки якої вбачає в епосі Давньої Русі. Пишався величчю стародавнього Києва, історичним минулим русичів, шукав у ньому духовну опору національного відродження. Оспівував Запорозьке козацтво, яке не тільки обороняло південні кордони Речі Посполитої, а й стримувало уніатський релігійний радикалізм. Прикладом для всіх «милих містян» вважав діяльність Віленського і Львівського православних братств.
Поет дорікав за поширення у міщанському стані меркантилізму, зневаги до світського й богословського знання. Занедбаний стан науки пов’язував з деградацією і можливим занепадом країни. Закликав до духовного оновлення, просвітництва і меценатства. Вірував, що за допомогою Прекрасної Мудрості й солідарності можна повернути «славу пращурів» і знову здобути «давні вольності».
Визнання
Творчість Євлевича свідчить про спадковість гуманістичних традицій просвітників Білорусі й України першої третини 16 — початку 17 ст. Суголосна лейтмотивам діяльності церковних подвижників з кола Петра Могили, Сильвестра Косова, професорів Києво-Могилянської академії.
Поему «Лабіринт» перекладено українською (В. Крекотень), білоруською, російською мовами.
Додатково
Символіку поеми Хоми Євлевича досліджують, зокрема, як предтечу образу-метафори лабіринту в постмодернізмі.
Твори
- Б і л о р у с. п е р е к л. — Лябірынт, альбо Заблытаная дарога // Спадчына. 1999. № 2. С. 83–109.
- У к р. п е р е к л. — Лабіринт, або Заплутана дорога, де красна мудрість з повинності своєї панам могилянам і ще декому, в заходах своїх подібному, коротшу і далеко кращу дорогу показує // Пам’ятки братських шкіл на Україні: кінець XVI — початок XVII ст.: тексти і дослідження / Редкол.: В. І. Шинкарук, М. В. Брик, А. Д. Сухов та ін. Київ : Наукова думка, 1988. С. 513–533.
Література
- Крекотень В. І. З Історіï украïнсько-білоруського літературного співробітництва в першій половині ХVII ст. (Поема Хоми Євлевича «Лабіринт») // Украïнська література ХVI–ХVIII ст. та інші слов’янські літератури. Киïв : Наукова думка, 1984. С. 253–285.
- Голенченко Г. Я. Идейные и культурные связи восточнославянских народов в ХVI — середине ХVII в. Минск : Наука и техника, 1989. 285 с.
- Саверчанка І. В. Старажытная паэзiя Беларусi: XVI — першая палова ХVII ст. Мінск : Навука i тэхнiка, 1992. 254 с.
- Старостенко В. В. «Лабиринт» Фомы Иевлевича: Из истории национально-культурной и религиозной жизни Могилёва и Беларуси конца ХVI — первой половины ХVII вв. Могилев : Могилевский государственный университет им. А. А. Кулешова, 1998. 60 с.
- Астаф’єв О. Г. Архетипна основа поеми Томи Євлевича «Labirynt» // Літературознавчі студії. 2013. Вип. 40. Ч. 1. С. 13–20.
- Старостенко В. В. Философско-публицистическое наследие Фомы Иевлевича: из истории белорусско-украинских культурных связей первой половины XVII в. // Практична філософія. 2020. № 1 (75). С. 134–140.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Старостенко В. В. Євлевич, Хома Якович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Євлевич, Хома Якович (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів