Інсталяція

Дюшан М. Велосипедне колесо (1913)

Інсталя́ція (англ. installation — установка, to install — встановлювати, розміщувати, монтувати) — просторова композиція, побудована чи зібрана (змонтована) з найрізноманітніших матеріалів і форм, як створених художником, так і взятих у готовому вигляді (предметів домашнього побуту, промислових приладів чи конструкцій, одягу, іграшок, природних об’єктів, фрагментів текстової і візуальної інформації тощо). Вступаючи в неординарні комбінації, презентовані в інсталяції речі позбавляються своєї утилітарності й набувають символічної функції. Може бути розміщена і в закритому, і у викритому просторі.

Приклад світлотіньової інсталіцяції. Вігман Д. Тінь танцює (2008).

Історична довідка

Родоначальником жанру вважають Марселя Дюшана. У техніці реді-мейд він презентував як твори мистецтва велосипедне колесо (1913), сушарку для пляшок (1914), пісуар («Фонтан», 1917). Реді-мейд, дадаїзм і сюрреалізм є попередниками інсталяції. Як вид сучасного мистецтва (англ. Contemporary art) інсталяція сформувалась у другій половині 20 ст. в добу постмодерну. Поширенню та розвитку інсталяції сприяли акціонізм, концептуалізм, попарт. Інсталяції створювали авангардисти й постмодерністи Й. Бойс, Джим Дайн (1935; США), Ілля Кабаков (1933; тепер Україна), Едвард Кінхольц (1927–1994; США), Віталій Комар (1943; тепер Росія) та Олександр Меламід (1945; тепер Росія), Я. Кунелліс, Ірина Нахова (1955; тепер Росія), Нам Джун Пайк (1932; Південна Корея — 2006; США), Р. Раушенберг, Роні Хорн (1955; США) та інші.

Характеристика

Класифікувати інсталяції можна за типами і видами.

Типи інсталяцій:

  • сюжетна (квазісюжетна, оповідальна) — комбінація предметів, яка асоціативно наштовхує на певну процесуальність, потенційний рух, можливість якогось розвитку;
  • інтер’єрна — об’єктно-предметне заповнення простору, імітування різноманітних інтер’єрів, коли сам простір стає інсталяцією;
  • споглядальна — акцент на спогляданні зображень чи споруджень, часто містить текстову інформацію.

Види інсталяцій: предметна, світлотіньова, інтерактивна, відео-, віртуальна, тотальна, вулична та інші.

Предметна — найпоширеніший вид, в якому оригінальне сполучення різних предметів утворює нетривіальні смисли і образи.

Світлотіньова — у статичному стані існує як предметна, але при увімкненні спеціально наведеного променю світла виникає «тіньовий зміст» — неочікуване зображення або текст.

Інтерактивна — передбачає видиму комунікативну взаємодію мистецького об’єкту (інсталяції) з глядачем.

Відеоінсталяція — жанр відеоарту, що передбачає використання в інсталяції екранного зображення, екранів, моніторів, відеопроєкцій тощо.

Віртуальна — жанр медіамистецтва (цифрового, комп’ютерного мистецтва); створена засобами інформаційних технологій.

Тотальна інсталяція (термін Іллі Кабакова) — включає глядача всередину себе і, впливаючи на нього атмосферою, кольором, світлом, незвичними конфігураціями, передбачає інтелектуальну й емоційну реакцію глядача всередині замкненого простору. Головною художньою метою тотальної інсталяції є створення в певному об’ємі експозиційного або відкритого простору особливого художньо-смислового обширу — енвайронменту, в якому завдяки новим контекстам і нетривіальним рішенням виникає багатомірне семантичне поле.

Вулична інсталяція — жанр стріт-арту; естетична мета — створення особливого художньо-смислового контексту, в який перехожий втягується не лише як глядач, а й як учасник, співтворець видовищно-ігрового комунікаційного поля. Крім предметної, може бути світловою, звуковою, світлозвуковою (див. Світломузика, зокрема відеомепінг — аудіовізуальні інсталяції на архітектурних об’єктах).

Одна інсталяція може поєднувати в собі декілька типів та/або видів.

Кожна інсталяція апріорі налаштована на комунікацію: втілюючи певну концептуальну ідею, вона несе інформаційно-емоційне послання, викликаючи у глядача потребу осмислення та внутрішнього діалогу, асоціативного зіставлення та порівняння.

Галерея

Інсталяція в Україні

2011 у м. Києві стартував культурно-соціальний проєкт «Київ фешн парк» (англ. «Kyiv Fashion Park»), на сайті пойменований як «перший український парк сучасної скульптури та інсталяції». У рамках проєкту в парках і скверах столиці встановлюються унікальні авторські артоб’єкти — скульптури, інсталяції, лавки та інші невеликі архітектурні форми, створені за ескізами як відомих майстрів, так і молодих авторів-початківців. Проєкт меценатський: кожний артоб’єкт може бути куплений меценатом (людиною чи організацією) і подарований місту, після чого його встановлюють і супроводжують відповідною табличкою про автора і мецената. Це підкреслює соціальну спрямованість задуму: місто не витрачає жодних коштів з бюджету, але отримує справжні артефакти, що надають м. Києву унікальності, стильності, своєрідності європейського міста.

Від 2010-х в Україні упродовж різдвяних і новорічних свят традиційно у вечірній час демонструються аудіовізуальні інсталяції, новорічні світлові шоу на фасадах Національного академічного театру опери та балету України та Львівської Національної опери.

Відеомепінг на фасаді Національної опери України (2017, м. Київ)

2011 у м. Вінниці на річці Південний Буг збудовано світломузичний фонтан (висота понад 60 м, фронтальний розліт 140 м), що є різновидом світлозвукової вуличної інсталяції. Унікальні технології дозволяють опускати конструкцію на зимовий період під лід. Струмені фонтану б’ють у супроводі музики і візуальних ефектів: на фонтан проєктується відео у форматі 3D. Вінницький фонтан — найбільший серед плавучих у Європі.

Серед інсталяторів України: Гліб Вишеславський (06.05.1962, м. Київ), Володимир Кауфман (02.03.1957, м. Караганда, Казахстан), Оксана Мась (05.09.1969, м. Чорноморськ), Олександр Ройтбурд (1961–2021; Україна), Василь Рябченко (23.07.1954, м. Одеса), Сергій Святченко (07.10.1952, м. Харків), В. Сидоренко, Федір Тетянич (1942–2007; Україна), Оксана Чепелик (14.02.1961, м. Київ) та інші.

Література

  1. Станіславська К. І. Інсталяція як візуально-видовищна форма сучасного образотворчого мистецтва // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2010. Вип. 24. С. 228–236.
  2. Станіславська К. І. Мистецько-видовищні форми сучасної культури. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2016. 352 с.
  3. Чембержі Д. А. Інсталяція як соціокультурний феномен // Сучасне мистецтво. 2017. Вип. 13. С. 199–206.

К. І. Станіславська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Інсталяція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Інсталяція (дата звернення: 3.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.07.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶