Інсталяція
Інсталя́ція (англ. installation — установка, to install — встановлювати, розміщувати, монтувати) — просторова композиція, побудована чи зібрана (змонтована) з найрізноманітніших матеріалів і форм, як створених художником, так і взятих у готовому вигляді (предметів домашнього побуту, промислових приладів чи конструкцій, одягу, іграшок, природних об’єктів, фрагментів текстової і візуальної інформації тощо). Вступаючи в неординарні комбінації, презентовані в інсталяції речі позбавляються своєї утилітарності й набувають символічної функції. Може бути розміщена і в закритому, і у викритому просторі.
Історична довідка
Родоначальником жанру вважають Марселя Дюшана. У техніці реді-мейд він презентував як твори мистецтва велосипедне колесо (1913), сушарку для пляшок (1914), пісуар («Фонтан», 1917). Реді-мейд, дадаїзм і сюрреалізм є попередниками інсталяції. Як вид сучасного мистецтва (англ. Contemporary art) інсталяція сформувалась у другій половині 20 ст. в добу постмодерну. Поширенню та розвитку інсталяції сприяли акціонізм, концептуалізм, попарт. Інсталяції створювали авангардисти й постмодерністи Й. Бойс, Джим Дайн (1935; США), Ілля Кабаков (1933; тепер Україна), Едвард Кінхольц (1927–1994; США), Віталій Комар (1943; тепер Росія) та Олександр Меламід (1945; тепер Росія), Я. Кунелліс, Ірина Нахова (1955; тепер Росія), Нам Джун Пайк (1932; Південна Корея — 2006; США), Р. Раушенберг, Роні Хорн (1955; США) та інші.
Характеристика
Класифікувати інсталяції можна за типами і видами.
Типи інсталяцій:
- сюжетна (квазісюжетна, оповідальна) — комбінація предметів, яка асоціативно наштовхує на певну процесуальність, потенційний рух, можливість якогось розвитку;
- інтер’єрна — об’єктно-предметне заповнення простору, імітування різноманітних інтер’єрів, коли сам простір стає інсталяцією;
- споглядальна — акцент на спогляданні зображень чи споруджень, часто містить текстову інформацію.
Види інсталяцій: предметна, світлотіньова, інтерактивна, відео-, віртуальна, тотальна, вулична та інші.
Предметна — найпоширеніший вид, в якому оригінальне сполучення різних предметів утворює нетривіальні смисли і образи.
Світлотіньова — у статичному стані існує як предметна, але при увімкненні спеціально наведеного променю світла виникає «тіньовий зміст» — неочікуване зображення або текст.
Інтерактивна — передбачає видиму комунікативну взаємодію мистецького об’єкту (інсталяції) з глядачем.
Відеоінсталяція — жанр відеоарту, що передбачає використання в інсталяції екранного зображення, екранів, моніторів, відеопроєкцій тощо.
Віртуальна — жанр медіамистецтва (цифрового, комп’ютерного мистецтва); створена засобами інформаційних технологій.
Тотальна інсталяція (термін Іллі Кабакова) — включає глядача всередину себе і, впливаючи на нього атмосферою, кольором, світлом, незвичними конфігураціями, передбачає інтелектуальну й емоційну реакцію глядача всередині замкненого простору. Головною художньою метою тотальної інсталяції є створення в певному об’ємі експозиційного або відкритого простору особливого художньо-смислового обширу — енвайронменту, в якому завдяки новим контекстам і нетривіальним рішенням виникає багатомірне семантичне поле.
Вулична інсталяція — жанр стріт-арту; естетична мета — створення особливого художньо-смислового контексту, в який перехожий втягується не лише як глядач, а й як учасник, співтворець видовищно-ігрового комунікаційного поля. Крім предметної, може бути світловою, звуковою, світлозвуковою (див. Світломузика, зокрема відеомепінг — аудіовізуальні інсталяції на архітектурних об’єктах).
Одна інсталяція може поєднувати в собі декілька типів та/або видів.
Кожна інсталяція апріорі налаштована на комунікацію: втілюючи певну концептуальну ідею, вона несе інформаційно-емоційне послання, викликаючи у глядача потребу осмислення та внутрішнього діалогу, асоціативного зіставлення та порівняння.
Галерея
- Типи інсталяцій
Приклад споглядальної інсталяції. Кошут Д. Один і три стільці (1965). Музей сучасного мистецтва (м. Нью-Йорк, США).
Приклад світлотіньової інсталяції. Еердекенс Ф. Neo Deo (2002). Музей сучасного мистецтва (м. Антверпен, Бельгія).
Приклад інтерактивної інсталяції. Нахова І. Побудь зі мною (2002). XL-галерея (м. Москва, Росія).
Приклад відеоінсталяції. Нам Джун Пайк. ТВ-сад (1974). Музей Ґуґґенгайма (м. Нью-Йорк, США).
Приклад тотальної інсталяції. Кабаков І. Туалет (1992). Виставка сучасного мистецтва «Документа» (м. Кассель, Німеччина).
Поєднання тотальної та відеоінсталяції.Чепелик О. Чорногорський колайдер (2015). Церква Св. Павла (м. Котор, Чорногорія).
Інсталяція в Україні
2011 у м. Києві стартував культурно-соціальний проєкт «Київ фешн парк» (англ. «Kyiv Fashion Park»), на сайті пойменований як «перший український парк сучасної скульптури та інсталяції». У рамках проєкту в парках і скверах столиці встановлюються унікальні авторські артоб’єкти — скульптури, інсталяції, лавки та інші невеликі архітектурні форми, створені за ескізами як відомих майстрів, так і молодих авторів-початківців. Проєкт меценатський: кожний артоб’єкт може бути куплений меценатом (людиною чи організацією) і подарований місту, після чого його встановлюють і супроводжують відповідною табличкою про автора і мецената. Це підкреслює соціальну спрямованість задуму: місто не витрачає жодних коштів з бюджету, але отримує справжні артефакти, що надають м. Києву унікальності, стильності, своєрідності європейського міста.
Від 2010-х в Україні упродовж різдвяних і новорічних свят традиційно у вечірній час демонструються аудіовізуальні інсталяції, новорічні світлові шоу на фасадах Національного академічного театру опери та балету України та Львівської Національної опери.
2011 у м. Вінниці на річці Південний Буг збудовано світломузичний фонтан (висота понад 60 м, фронтальний розліт 140 м), що є різновидом світлозвукової вуличної інсталяції. Унікальні технології дозволяють опускати конструкцію на зимовий період під лід. Струмені фонтану б’ють у супроводі музики і візуальних ефектів: на фонтан проєктується відео у форматі 3D. Вінницький фонтан — найбільший серед плавучих у Європі.
Серед інсталяторів України: Гліб Вишеславський (06.05.1962, м. Київ), Володимир Кауфман (02.03.1957, м. Караганда, Казахстан), Оксана Мась (05.09.1969, м. Чорноморськ), Олександр Ройтбурд (1961–2021; Україна), Василь Рябченко (23.07.1954, м. Одеса), Сергій Святченко (07.10.1952, м. Харків), В. Сидоренко, Федір Тетянич (1942–2007; Україна), Оксана Чепелик (14.02.1961, м. Київ) та інші.
Література
- Станіславська К. І. Інсталяція як візуально-видовищна форма сучасного образотворчого мистецтва // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2010. Вип. 24. С. 228–236.
- Станіславська К. І. Мистецько-видовищні форми сучасної культури. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2016. 352 с.
- Чембержі Д. А. Інсталяція як соціокультурний феномен // Сучасне мистецтво. 2017. Вип. 13. С. 199–206.
Покликання на цю статтю: Інсталяція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Інсталяція (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
