Інтервенція

Інтерве́нція (від пізньолат. interventio — втручання) — насильницьке втручання однієї або декількох держав у суверенні права іншої держави, що притаманні їй як суб’єктові міжнародного права; ототожнюється також із втручанням у внутрішню компетенцію держав.

Характеристика

Сучасне міжнародне право забороняє усі види та вияви інтервенції, розглядаючи її як агресію. Зокрема інтервенцію заборонено Статутом ООН (стаття 2, пункт 4).

Жодна держава або група держав не мають права безпосередньо чи опосередковано втручатися з будь-яких міркувань у внутрішні або зовнішні справи іншої держави. Принцип невтручання забороняє не тільки застосування збройної сили, а й будь-яку іншу форму втручання чи загрозу проти юридичної персональності держави або проти її політичних, економічних та культурних засад.

Під час громадянської війни або збройного конфлікту неміжнародного характеру допускається надання гуманітарної допомоги з боку ООН усім учасникам конфлікту. Крім того, окремі держави мають право надавати допомогу (включаючи воєнну) законному урядові іншої держави, який веде на своїй території збройну боротьбу проти повстанців чи терористів (збройної опозиції).

Водночас повстанці не мають права на воєнну підтримку з боку іноземної держави. Проте ця заборона не стосується надання повсталій стороні з боку окремих держав гуманітарної допомоги цивільному населенню, яке потерпає від воєнних дій. Уряд такої держави не повинен перешкоджати цьому.

Трактування

Найгострішим питанням, навколо якого не вщухає дискусія, є визначення інтервенції з погляду міжнародного права. З одного боку, існує опір концепції, згідно з якою в ім’я незалежності держава може вимагати абсолютної юрисдикції на власній території. Наприклад, поважання прав іноземців, що становить один зі значних інтересів міжнародного права, передбачає відповідні обмеження внутрішнього суверенітету держави. Це стосується і будь-якого внутрішнього акту держави, який набуває міжнародного значення, якщо до сфери його дії включено права іноземних держав. Проте, з іншого боку, незалежність передбачає свободу дії держави в її поведінці щодо міжнародних справ, звичайно, в межах контексту права.

Дискусії щодо визначення сутності та змісту інтервенції в ООН та доктрини міжнародного права виявили два підходи.

  • Вузькотехнічний підхід: інтервенція є технічним терміном додаткового значення. Її розглядають як диктаторське втручання у справи іншої держави, що рівноцінне запереченню її незалежності. Припускає безапеляційну вимогу позитивної поведінки або утримання від неї, містить загрозу примусу в певній формі або звернення до нього при відмові підкорятися.
  • Широкий підхід: інтервенція означає втручання у будь-якій формі, що закріплено в статті 2 пункту 7 Статуту ООН як всеосяжної заборони на втручання ООН у внутрішню компетенцію держав.

Попри всі суперечності щодо визначення точного змісту заборони інтервенції, ця заборона є імперативним принципом міжнародного права, який зобов’язує усіх учасників міжнародних відносин за всіх обставин поважати суверенні права держави. Водночас процес розширення повноважень органів ООН, що є наслідком її широкомасштабної законотворчої діяльності та створення в її межах нових механізмів та процедур, дедалі більше стосується і традиційної сфери внутрішньої компетенції держав. У результаті органи ООН переймають на себе контроль за здійсненням державами своїх прав згідно з пунктом 7 статті 2 Статуту ООН, звужуючи цим поняття інтервенції.

Література

  1. O’Connel D. P. International Law. 2nd ed. London; New York : Stevens, 1965. Vol. 1. 595 p.
  2. Verzijl J. H. International Law in Historical Perspective : in 12 vol. Leyden : A. W. Sijthoff, 1968–1998.
  3. Goodrich L., Hambro E., Simons A. Charter of the United Nations. Commentary and Documents. New York : Columbia University Press, 1969. 732 p.
  4. Неліп М. І., Мережко О. О. Силовий захист прав людини: Питання легітимності в сучасному міжнародному праві. Київ : Наукова думка, 1998. 187 с.
  5. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Волтерс Клувер, 2005. 432 с.
  6. Preuss L. Article 2, Paragraph 7 of the Charter of the United Nations and Matters of Domestic Jurisdiction // Brill. URL: https://referenceworks.brillonline.com/entries/the-hague-academy-collected-courses/*A9789028611122_07

Автор ВУЕ

В. Н. Денисов


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Денисов В. Н. Інтервенція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Інтервенція (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.03.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶