Абдулла аль-Ансарі
Абдулла́ аль-Анса́рі (араб. الأنصاري الله عبدі; повне ім’я — Абу Ісмаїл Абдаллах ібн Мухаммад аль-Ансарі аль-Хараві; 04.05.1006, м. Герат, тепер Афганістан — 08.03.1089, м. Герат, Афганістан) — поет, богослов, суфійський мислитель, автор поетичних творів перською та арабською мовами.
Абдулла аль-Ансарі (الأنصاري الله عبد) | |
---|---|
Справжнє ім’я | Абу Ісмаїл Абдаллах ібн Мухаммад аль-Ансарі аль-Хараві |
Народження | 1006 |
Місце народження | Герат, Афганістан |
Смерть | 1089 |
Місце смерті | Герат, Афганістан |
Напрями діяльності | богослов’я, літературна творчість, поезія |
Життєпис
Батько займався торгівлею, однак захоплювався суфійським містицизмом. З дитячого віку Абдулла аль-Ансарі вивчав хадиси, тафсир та ісламську теологію під керівництвом відомих гератських богословів, перебував під сильним впливом суфія Абу аль-Гасана аль-Харакані. Хоча в м. Гераті більшість богословів і, зокрема, вчителі Абдулли аль-Ансарі належали до шафіїтського мазхабу, він став прихильником ханбалітської правової школи.
Абдулла аль-Ансарі писав про суфізм та ісламське богослов’я, зокрема полемічний трактат «Осуд [вчення] каламу і його послідовників» («Замм аль-калам ва ахліхі»), у якому виступав проти поширених на той час раціоналістичних напрямків у ісламській теології. Ідеї своїх супротивників визначав як єретичні («біда», букв. — «нововведення»), вважав, що суфійське вчення дає змогу краще зрозуміти Коран і Сунну.
Писав віршовані твори на релігійну тему. Найвідоміший літературний текст — «Книга молитов» («Мунаджат-наме»), яку вважають одним із найвизначніших творів середньовічної перської літератури.
Серед послідовників і учнів Абдулли аль-Ансарі відомі мусульманські теологи, зокрема Юсуф аль-Хамадані.
Після смерті Абдулла аль-Ансарі став відомий як Гератський пір (тобто «старець», суфійський авторитет) та шейх уль-іслам. Його могила стала популярним місцем паломництва. У 15 ст. на її місці споруджено мавзолей із мечеттю, який дотепер є одним із центрів суфізму (суттєво пошкоджений під час Афганської війни 1979–1989, частково відновлений у 2000-х).
Твори
- The Persian Mystics. The Invocations of shaykh ‘Abdullah Ansāri of Herat. London, 1939.
- Abdallah Ansari. Gebete. Amsterdam. 1991.
- Chemin de Dieu: Les cent terrains — Les étapes des itinérants vers Dieu — Les déficiences des demeures: Trois traités spirituels. Paris, 1997.
Література
- Beaurecueil S. de. Khwādja ‛Abdullāh Ansārī (396–481 H./1006–1089): mystique hanbalite. Beyrouth : Beyrouth Impr. catholique, 1965. 319 p.
- Halverson J. Theology and Creed in Sunni Islam. The Muslim Brotherhood, Ash’arism, and Political Sunnism. New York : Palgrave Macmillan, 2010. 188 p.
- Corbin H. History of Islamic Philosophy / Transl. by L. Sherrard, Ph. Sherrard. Abingdon ; New York : Routledge, 2014. 462 р.