Абуль-Вафа аль-Бузджані
Абу́ль-Вафа́ (араб. ابوالوفا البوزجانی; Абуль-Вафа Мухаммед ібн Мухаммед ібн Яхья ібн Ізмаіл ібн Аббас аль-Бузджані; 10.06.940, Бузджан, тепер село провінції Хорасан, Іран — 12.07.998, м. Багдад, тепер Іран) — арабський астроном, математик.
|
Абуль-Вафа аль-Бузджані (ابوالوفا البوزجانی) | |
|---|---|
| Народження | 940 |
| Місце народження | Бузджан |
| Смерть | 998 |
| Місце смерті | Багдад |
| Напрями діяльності | астрономія, математика, арифметика, геометрія |
Життєпис
У віці близько 19–20 років Абуль-Вафа переїхав до м. Багдада, на той час — центру науки ісламського світу. Брав участь у будівництві Багдадської обсерваторії, де пізніше працював. У цій обсерваторії містилися квадрант 6 м завдовжки та кам’яний секстант, довжина якого — 18 м.
Крім математики та астрономії, Абуль-Вафа знався на музиці та інженерії, керував Багдадською лікарнею. Листувався з відомими арабськими вченими, наприклад, Абу Рейханом Біруні. Так, 998 Абуль-Вафа в м. Багдаді та Аль-Біруні в м. Ургенчі (тепер Узбекистан) спостерігали сонячне затемнення й на основі здобутих даних визначили різницю довготи між містами. На прикладі Багдада та Мекки Абуль-Вафа запропонував дві методики вирахування відстані між населеними пунктами.
Зробив внесок у розвиток тригонометрії сферичної, зокрема одним із перших (водночас з Аль-Ходжані та Ібн Іраком) на прикладі небесної сфери довів сферичну теорему синусів (теорему синусів для сферичних трикутників), також його вважають одним з імовірних авторів цієї теореми. Вивів формулу для синуса суми двох кутів. Імовірно першим увів функції тангенса, котангенса (за іншими даними це зробив Аль-Марвазі), використовував функції секанса та косеканса. Склав таблиці синусів і тангенсів з інтервалом у 10' (15') та з точністю до 1/604, тобто до восьмого знаку після коми.
Автор численних книг з арифметики, геометрії, астрономії. «Кітаб аль-Маджасті» («Almagest») — найвідоміша праця Абуль-Вафа, у якій він описав рух небесних тіл, теорію вирахування розміру зірок, зокрема описав одну з нерівностей руху Місяця, яку пізніше повторно відкрив Тихо Браге. Абуль-Вафа використав методику математичного доведення, зрозумілу пересічному читачеві. За однією версією, він створив коментар до однойменного твору Птоломея, за іншою, що підтверджував Аль-Біруні, — оригінальну працю, яка тепер зберігається в Паризькій національній бібліотеці. Також є автором низки книг: «Про те, чого варто навчитися до вивчення арифметики»; «Про те, що варто знати письменникам, торговцям та іншим в науці арифметики» (між 971 і 976), де вперше в арабському тексті використані від’ємні числа; «Про те, що необхідно реміснику з геометричних конструкцій», у якій використані праці Евкліда Александрійського, Архімеда та Герона Александрійського.
Йому належать переклад арабською мовою праць Діофанта Александрійського, коментарі до математичних праць Аль-Хорезмі, Гіппарха Нікейського, Евкліда, Птолемея.
Література
- Berry A. Short history of astronomy from earliest times through the nineteenth century. London, 1898.
- Цейтен Г. История математики в древности и в средние века. Москва, Ленинград, 1932.
- Берри А. Краткая история астрономии. 2 изд. Москва, Ленинград, 1946.
- Матвиевская Г. П., Розенфельд Б. А. Математики и астрономы мусульманского средневековья и их труды (8—17 вв.): В 3 т. Москва, 1983.
- Johnson A. Abu al Wafa // Mathesis. 2014. Vol. 46. № 4.
