Авогадро, Амедео
Авога́дро, Амеде́о (італ. Avogadro, Amedeo; повне прізвище та ім’я — Авогадро ди Куаренья і Черетто (Avogadro di Quaregna e Cerreto); 09.08.1776, м. Турин, тепер регіон П'ємонт, Італія — 09.07.1856, там само) — учений, фізик, хімік.
|
Авогадро, Амедео (Avogadro, Amedeo) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Авогадро ди Куаренья і Черетто |
| Народження | 1776 |
| Місце народження | Турин, Італія |
| Смерть | 1856 |
| Місце смерті | Турин, Італія |
| Alma mater | Туринський університет, Турин |
| Напрями діяльності | фізика, хімія |
Життєпис
За освітою юрист, 1792 закінчив юридичний факультет Туринського університету. З 1800 самотужки вивчав математику, фізику та хімію. Член Туринської АН (1819), із 1820 — професор математичної фізики в Туринському університеті.
Заклав основи молекулярної теорії: узагальнив накопичені на той час експериментальні матеріали про склад речовин, узгодив результати дослідів Ж. Л. Гей-Люссака й основні положення атомістики Дж. Дальтона, відкинувши частину останніх.
1811 відкрив фізичний закон, названий його ім’ям — закон Авогадро. Розробив метод визначення атомної і молярної мас, що дало змогу правильно визначити кількісний склад молекул деяких речовин — води, водню, кисню, азоту, оксидів азоту й хлору тощо. У 1821 в статті «Нові зауваження щодо теорії певних пропорцій у сполуках і про визначення мас молекул тіл» підсумував результати роботи в галузі молекулярної теорії й використав свій метод для визначення складу молекул низки органічних речовин. Першим звернув увагу на подібність властивостей азоту, фосфору та ще кількох елементів, які пізніше об’єднали в головну підгрупу 5-ї групи Періодичної системи хімічних елементів.
У 1820–1840-х досліджував проблеми електрохімії, вивчав теплове розширення тіл, теплоємності й атомні об’єми речовин і дійшов висновків, які узгоджувалися з результатами досліджень Д. Менделєєва й сучасними уявленнями про будову речовини.
Результати наукових праць Авогадро з молекулярної теорії визнані лише 1860 на 1-му Міжнародному конгресі хіміків у м. Карлсруе (Німеччина) завдяки зусиллям С. Канніццаро. На його честь названа універсальна стала — стала Авогадро. Автор оригінального 4-томного курсу фізики — першого посібника з молекулярної фізики з елементами фізичної хімії.
Праці
- Essai d’une manière de déterminer les masses relatives des molécules élémentaires des corps, et les proportions selon lesquelles elles entrent dans ces combinaisons // Journ. d. Phys. 1811. Т. 73.
- Nouvelles considérations sur la théorie des proportions déterminées dans les combinaisons, et sur la détermination des masses des molécules des corps // Mem. R. Accad. di Torino. 1821. Т. 26.
- Fisica de’corpi ponderabili ossia Trattato della costituzione generale de’corpi // Stamperia Reale. 4 vol. Torino. 1837, 1838, 1840, 1841.
Література
- Быков Г. В. Амедео Авогадро. Москва, 1970.
- Храмов Ю. А. История физики. Киев, 2006.
