Автоматична обробка даних

Автомати́чна обро́бка да́них — послідовність дій, виконуваних автоматизованою системою без втручання людини, пов’язаних зі зміною кількісних і якісних властивостей даних (перетворення, скорочення обсягу, стиснення, розпізнавання, кодування, генерування, захист, виділення корисних даних, прийняття рішення) і спрямованих на зміну сенсу, цінності, корисності, важливості, секретності, естетичного змісту, отримання нових відомостей із наявних.

Передумовою автоматичної обробки даних є збирання та реєстрування даних — дії, що не призводять до зміни смислового змісту, цінності, секретності даних (вимірювання, сприйняття, накопичення, передавання, зберігання, упорядкування, відображення тощо).

Дані можуть існувати в двох формах:

  • статичній;
  • динамічній.

Матеріальними носіями даних, що існують у статичній формі, є різні символи (зокрема цифри, літери), записи, зображення тощо. Матеріальними носіями даних, що існують у динамічній формі, є сигнали, тобто будь-які фізичні процеси, параметри яких містять інформацію.

Для збирання даних в інформаційних системах використовують сукупність технічних засобів, які перетворюють дані, надані в неелектронній формі, в електронну для їх подальшого використання в системі. Для збирання текстових і графічних даних застосовують клавіатуру, різні маніпулятори («миша», світлове перо тощо), сканер, планшет, сенсорний екран. Для збирання звукових даних використовують звукові давачі й апаратуру розпізнавання мови та особи диктора. Збирання відеоданих здійснюють за допомогою відеокамер і фотоапаратів. У промислових системах використовують технічні засоби для сканування штрих-коду, автоматичні давачі об’єму, тиску, температури, вологості, системи розпізнавання сигналів і кодів тощо.

Загалом застосування подібних промислових засобів збирання даних називають технологією автоматичної ідентифікації. Її застосовують для усунення помилок і стеження за ідентифікованими об’єктами протягом технологічного процесу їх оброблення.

Процес збирання закінчується реєструванням — занесенням отриманих даних на машинний носій і представленням їх у вигляді, необхідному для машини.

Набуті дані підлягають автоматичній обробці даних, яка зазвичай складається з таких процедур:

  1. прогнозування та планування — багатоваріантні розрахунки з метою визначення оптимально взаємозв’язаних наборів показників планування діяльності підприємства;
  2. організація — моделювання організаційних структур управління та імітація процесів виробництва за різних критеріїв і параметрів з метою вибору оптимального;
  3. координування та регулювання — подання команд на робочі місця відповідно до плану технологічного процесу чи інструкцій, складених для тих чи тих видів робіт;
  4. контролювання — спостереження за станом керованого об’єкта за певними параметрами, а також за своєчасним і повним виконанням керівних команд;
  5. облік — системне оброблення всієї фактичної (разом із довідковою, плановою, нормативною тощо) вірогідної інформації про наявність та рух ресурсів, а також про стан, процеси та явища, що наявні у виробничо-господарській та іншій діяльності підприємства;
  6. аналіз — зіставлення нормативних, планових і фактичних показників, що характеризують операції або процеси, виявлення відхилень від заданих параметрів із зазначенням причин цих відхилень, оцінювання виконання плану в різних аспектах і виявлення чинників, що впливають на ці відхилення;
  7. звітність — автоматизоване формування зведених показників для типових форм установленої звітності;
  8. формування інформаційних баз даних та знань — автоматизована класифікація даних за визначеними критеріями і організація швидкого доступу до згрупованих масивів однорідних даних;
  9. автоматизоване оброблення текстів (зміна шрифту та формату, перевірка правопису, перекладання з одної мови на іншу тощо);
  10. перетворення об’єктів програмування (лістинг, іконки, об’єктно-орієнтовані модулі) у машинні коди.

Література

  1. Глушаков С. В., Ломотько Д. В. Базы данных : учебный курс. Харьков : Фолио; Москва : ООО «Издательство АСТ», 2002. 504 с.
  2. Гуревич Р. С., Шестопалюк О. В., Кадемія М. Ю. та ін. Сучасні інформаційні технології та їхнє використання: Навчальний посібник. Київ : ТОВ ПЦ "Енозіс", 2006. 631 с.
  3. Морзе Н. В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. Київ : Видавнича група BHV, 2006. 352 с.
  4. Литвин І. І., Конопчук О. М., Дещинський Ю. Д. Інформатика: теоретичні основи і практикум : підручник. 2-ге вид., стереотип. Львів : «Новий Світ – 2000», 2007. 304 с.
  5. Макарова М. В. Економічна інформатика: Підручник для студентів ВНЗ галузі знань „Економіка і підприємництво”. Суми : ВТД «Університетська книга», 2011. 680 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Автоматична обробка даних // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Автоматична обробка даних (дата звернення: 28.04.2024).


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Автоматична обробка даних // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Автоматична обробка даних (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.12.2017

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶