Аналіз
Ана́ліз (грец. ἀνάλυσις — розкладання, розчленовування) — багатозначний термін:
1) Загальнонауковий метод дослідження будь-якого складного об’єкта шляхом виділення його окремих елементів (властивостей, частин, відношень, підсистем, функцій) для подальшого поглибленого вивчення кожного з них. Застосовується в усіх галузях теоретичних і прикладних наук для об’єктів (явищ, процесів, систем) різного типу. Залежно від мети і способу проведення дослідження, виділяють різні типи аналізу (див. Аналіз системний, Аналіз кількісний, Аналіз кластерний, Аналіз функціональний).
2) У філософії, логіці — спосіб мисленнєвого осягнення предмету; логічний прийом, протилежний синтезу (див. Аналіз і синтез). Уможливлює абстрактне розчленування цілісності на множинні частини, складного — на прості компоненти, явища — на окремі події, зміст свідомості — на її основні елементи, поняття — на його ознаки тощо. Акт аналізу називають аналізуванням; спосіб проведення аналізу — аналітичним методом. Традицію аналітичності у філософії також пов'язують з чіткістю й логічністю мислення, доказовістю, аргументованістю (див. Аналітика, Аналітична філософія).
3) Фундаментальний розділ математики (поряд з алгеброю й геометрією), який охоплює теорію нескінченно малих величин, теорію функцій, диференційне та інтегральне числення, диференціальні рівняння та диференціальну геометрію (див. Аналіз математичний).
4) У прикладних галузях науки — застосування спеціалізованих (хімічних, фізичних, фізико-хімічних, мікробіологічних тощо) кількісних і якісних методів для визначення внутрішнього складу і властивостей певної речовини, сполуки.
5) В медицині — метод діагностики захворювань засобами лабораторних досліджень.
6) У широкому розумінні — обмірковування, обмислення, всебічний розгляд певного питання, проблеми.
Література
- Філософський енциклопедичний словник / За ред. В. І. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. С. 19–20.
- Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования. Киев : Межрегиональная академия управления персоналом, 2004. 216 с.
- Білецький І. П., Кузь О. М., Чешко В. Ф. Філософія науки. Харків : Харківський національний економічний університет, 2005. 128 с.
- Остапчук М. В., Рибак А. І., Ванюшкін О. С. Методологія та організація наукових досліджень. Одеса : Фенікс, 2014. 376 с.
- Каламбет С. В., Іванов С. В., Півняк Ю. В. Методологія наукових досліджень. Дніпропетровськ : Герда, 2015. 192 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Аналіз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналіз (дата звернення: 7.05.2024).
Оприлюднено: 20.06.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
