Аналіз

Аналіз у медицині

Ана́ліз (грец. ἀνάλυσις — розкладання, розчленовування) — багатозначний термін:

1) Загальнонауковий метод дослідження будь-якого складного об’єкта шляхом виділення його окремих елементів (властивостей, частин, відношень, підсистем, функцій) для подальшого поглибленого вивчення кожного з них. Застосовується в усіх галузях теоретичних і прикладних наук для об’єктів (явищ, процесів, систем) різного типу. Залежно від мети і способу проведення дослідження, виділяють різні типи аналізу (див. Аналіз системний, Аналіз кількісний, Аналіз кластерний, Аналіз функціональний).

2) У філософії, логіці — спосіб мисленнєвого осягнення предмету; логічний прийом, протилежний синтезу (див. Аналіз і синтез). Уможливлює абстрактне розчленування цілісності на множинні частини, складного — на прості компоненти, явища — на окремі події, зміст свідомості — на її основні елементи, поняття — на його ознаки тощо. Акт аналізу називають аналізуванням; спосіб проведення аналізу — аналітичним методом. Традицію аналітичності у філософії також пов'язують з чіткістю й логічністю мислення, доказовістю, аргументованістю (див. Аналітика, Аналітична філософія).

3) Фундаментальний розділ математики (поряд з алгеброю й геометрією), який охоплює теорію нескінченно малих величин, теорію функцій, диференційне та інтегральне числення, диференціальні рівняння та диференціальну геометрію (див. Аналіз математичний).

4) У прикладних галузях науки — застосування спеціалізованих (хімічних, фізичних, фізико-хімічних, мікробіологічних тощо) кількісних і якісних методів для визначення внутрішнього складу і властивостей певної речовини, сполуки.

5) В медицині — метод діагностики захворювань засобами лабораторних досліджень.

6) У широкому розумінні — обмірковування, обмислення, всебічний розгляд певного питання, проблеми.

Література

  1. Філософський енциклопедичний словник / За ред. В. І. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. С. 19–20.
  2. Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования. Киев : Межрегиональная академия управления персоналом, 2004. 216 с.
  3. Білецький І. П., Кузь О. М., Чешко В. Ф. Філософія науки. Харків : Харківський національний економічний університет, 2005. 128 с.
  4. Остапчук М. В., Рибак А. І., Ванюшкін О. С. Методологія та організація наукових досліджень. Одеса : Фенікс, 2014. 376 с.
  5. Каламбет С. В., Іванов С. В., Півняк Ю. В. Методологія наукових досліджень. Дніпропетровськ : Герда, 2015. 192 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Аналіз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аналіз (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
20.06.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶