Аграризм

Аграри́зм — система уявлень про селян, селян про самих себе, про селянство як активний суб’єкт історії, здатний до самостійного державотворення; складник внутрішньоекономічної державної політики, спрямованої на вирішення аграрного / селянського питання.

Історична довідка

Аграризм зародився у Німеччині у працях А. Шефле (1831–1903; Німеччина), Г. Руланда (1860–1914; Німеччина). Згодом він представлений концепцією Ж. Меліна (1838–1925; Франція) на території Франції. На межі 19–20 ст. рух поширився в Польщі, Болгарії, Румунії, Чехії і Словаччині, Україні тощо. Серед причин появи аграризму виокремлюють такі фактори:

  • аграрний характер економік центрально-південно-східноєвропейських країн;
  • гострота аграрного питання у цих країнах;
  • чисельна домінанта селянства над іншими верствами населення у цих країнах;
  • підвищений інтерес суспільства до аграрної тематики загалом і селянства зокрема.

Характеристика

Ключові ідеологеми аграризму:

  1. унікальність та незаперечна цінність для людства духовних, моральних, культурних і соціальних властивостей, притаманних селянству та його праці;
  2. визнання селянства самостійною у політичному житті верствою;
  3. не капіталістичний, а «окремішній» селянський шлях розвитку суспільства, збереження приватної власності — дрібної селянської власності як оптимального регіонального її варіанта та підґрунтя соціального прогресу, а також ідея селянської кооперативної держави;
  4. перевага землеробства і села над промисловістю і містом, а також селянства над іншими соціальними групами;
  5. селянство — землеробська верства — зосереджує в собі основні позитивні цінності й якості суспільства, є фундаментом стабільності держави й носієм національної ідентичності, а перелічені чесноти мають визначати його політичну владу.

Аграризм в Україні

Український аграризм — варіант центрально-південно-східного європейського аграризму, що віддзеркалював аграрний характер українського суспільства й засвідчив перехід від індиферентної політичної культури й свідомості українського селянства до активістської, аграрний характер української нації, що формувалася.

Ідеологами аграризму в Україні були П. Скоропадський, П. Куліш, Г. Сіманців, В. Липинський, М. Грушевський.

Український аграризм було представлено селяноцентричною думкою громадських діячів та партійних політиків, внутрішньо-економічною державною політикою, спрямованою на вирішення аграрного / селянського питання, а також самоусвідомленням селянами самих себе як селянської політичної культури і політичної свідомості, як реалізацію на практиці власне селянських сподівань і уявлень про їхнє справедливе майбутнє.

Ідеологію українського аграризму представлено у програмних положеннях Української демократично-хліборобської партії, Української народної громади, Всеукраїнського союзу хліборобів-власників (селян), Української народної партії. В основі їхньої державницької ідеології закладено селяноцентризм. Суспільно-політичне та соціально-економічне майбутнє України вони пов’язували із селянством, розуміли його активним суб’єктом історії, джерелом національного державотворення.

Український аграризм представлено аграрною політикою П. Скоропадського, аграрна реформа якого спрямовувалася на задоволення соціально-економічних інтересів селянства, зміцнення його правового статусу. Селянство розглядалося соціальною основою державності, його інтереси розумілися як державні.

Характерна ознака українського аграризму полягала і в тому, що він став політичною культурою селянства, відображенням їхніх соціально-економічних та суспільно-політичних уявлень. Утіленням українського аграризму як системи селянських уявлень про самих себе, стали селянські республіки періоду Української революції 1917–1921, окремі з яких проіснували до другої половини 1920-х.

Література

  1. Галушко К. Ю. Аграризм // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Гол. редкол. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. С. 31.
  2. Компанієць О. В. Аграризм у Болгарії та Чехословаччині першої третини ХХ століття: компаративний аналіз. // Український селянин. 2021. Вип. 25. С. 57–63.
  3. Корновенко С. В., Глібіщук М. В., Ільницький В. І. та ін. Селяноцентричний феномен Української революції 1917–1921 рр.: аграризм: монографія. Черкаси : [б. в.], 2021. 244 с.

Автор ВУЕ

С. В. Корновенко

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Корновенко С. В. Аграризм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аграризм (дата звернення: 29.04.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶