Адивар, Галіде Едіб
Адива́р, Галіде́ Еді́б (тур. Adıvar, Halide Edib; 1884, м. Стамбул, тепер Туреччина — 09.01.1964, м. Стамбул, тепер Туреччина) — письменниця, класик турецької літератури 20 ст.
|
Адивар, Галіде Едіб (Adıvar, Halide Edib) | |
|---|---|
| Народження | 1884 |
| Місце народження | Стамбул, Туреччина |
| Смерть | 1964 |
| Місце смерті | Стамбул, Туреччина |
| Напрями діяльності | літературна творчість, проза |
Творчість
Творчість Г. Адивар, письменниці аристократичного походження, вирізняє неодноразова зміна ідейно-тематичних, естетичних і стильових уподобань. У ранніх романах «Севіє Таліб» («Seviyye Talip»; 1909), «Хандан» («Handan»; 1910) та ін. порушує проблему емансипації, зображуючи цілісні жіночі натури. Всі її героїні — з вищого світу, їм притаманні не тільки врода й чарівливість, а й яскраві індивідуальні риси характеру, розум, інтелект, талант. На противагу їм Г. Адивар виводить образи обмежених, нерішучих, безвольних чоловіків.
Авторка надає перевагу сюжету любовного трикутника, через що історія подружнього життя завжди закінчується трагічно, хоч героїні романів мужньо захищають своє кохання від умовностей світу. Визвольну боротьбу турецького народу під проводом Ататюрка (1920–1922), учасницею якої була Г. Адивар, відображено в романі «Вогняна сорочка» («Ateşten gömlek»; 1922). Це твір про «вогняну сорочку» любові до батьківщини, яка спалює і полковника Ігсана, і виплеканого в комфорті юного аристократа Пейямі, що приєднався до лави захисників вітчизни, але їх спопеляє й нерозділене кохання до народної героїні Айше, яка втратила у вогні війни чоловіка та сина. Трагічно закінчується життя героїні роману «Вбийте шльондру» («Vurun kahpeye»; 1926), сільської вчительки, закатованої фанатичною юрбою, що її нацькували окупанти. За мотивами обох романів знято фільми.
У низці творів турецьких письменників 1920-х, присвячених героїці національно-визвольної боротьби, помітне місце посіла тема особливої історичної місії великого тюркського етносу. У збірці оповідань «Вовк, що дістався верховини» («Dağa çıkan kurt»; 1926) Г. Адивар, використавши давньотюркський тотемістичний міф про походження тюрків від «сірого вовка», розвиває цей мотив як алегорію щодо своєї доби; це дало підставу російським тюркологам назвати письменницю трубадуром пантюркізму. Подібну характеристику одержав і роман «Татарочка» («Tatarcık»; 6 видань упродовж 1939–1968), у якому Г. Адивар порушує питання самобутності тюркського етносу.
Події роману «Сінеклі Баккал» («Sinekli baqqal»), відбуваються в епоху кривавого султана Абдул-Гаміда ІІ (1876–1909). У цьому творі окреслено проблему самоідентифікації турецької нації. 1935 цей твір видано англійською мовою в Лондоні, а 1936 — у Туреччині, згодом його перекладено португальською, фінською та французькою мовами.
Упродовж життя Г. Адивар опікувалася сиротинцями та працювала в царині народної освіти. Духовний світ дитини став темою низки оповідань. В останні десятиріччя Г. Адивар, крім художньої прози, писала публіцистичні праці, а також видавала мемуари.
Твори
- Vurun Kahpeye. İstanbul, 1943.
- Dağa çıkan kurt. İstanbul, 1963.
- Український переклад — Діти, яких я знала; Продавець гарбузового насіння // Що там, за горами?: Оповідання турецьких письменників. Київ, 1982.
Література
- Айзенштейн Н. А. Из истории турецкого реализма. Москва, 1968.
- Enginün İnci. Halide Edib Adıvar’ın eserlerinde Doğu ve Batı meselesi. İstаnbul, 1995.
- Hülya Adak, Ayşe Gül Altınay: At the crossroads of gender and ethnicity. Moving beyond the „imaginaire national“. In: New Perspectives on Turkey, Nr. 42, Zweiter Hrant Dink Memorial Workshop. Homer Books, Spring 2010, S. 9–30.
- Renate Kreile: Halide Edib Adıvar. Essay. In: Udo Steinbach (Hrsg.): Länderbericht Türkei. Bundeszentrale für politische Bildung (BpB), Bonn 2012, S. 318–320.
- Сенчило Н. О. Типологія жіночих образів у турецькій соціальній новелі першої половини ХХ століття // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна. 2012. Вип. 27. С. 263–266.
