Азотна кислота

Азотна кислота 1.jpg

Азо́тна кислота́, нітратна кислота, HNО3 — сильна одноосновна кислота.

Характеристика

Безбарвна димуча рідина з різким запахом. Густина безводної азотної кислоти — 1522 кг/м3, tпл. = 41,15 °С, tкип. = 86 °С; легко розкладається, набуваючи жовтого кольору. Розчиняється у воді в усіх співвідношеннях; утворює азеотропну суміш, що містить 68,4 % НNO3. Концентрована азотна кислота — сильний окисник: окислює сірку до сірчаної кислоти, фосфор — до фосфорної кислоти, руйнує органічні речовини. Продуктами взаємодії азотної кислоти з металами є солі — нітрати. Алюміній, залізо, хром реагують з розбавленою азотною кислотою і не взаємодіють з концентрованою внаслідок утворення окисної плівки на їхній поверхні. Азотна кислота взаємодіє з багатьма органічними сполуками, утворюючи нітросполуки (див. Нітрування). Добувають азотну кислоту каталітичним окисленням аміаку киснем повітря. Азотну кислоту використовують у виробництві добрив, вибухових речовин, барвників, лаків, у металургії кольорових металів, у хімічних лабораторіях тощо.

Азотна кислота 2.jpg

Азотна кислота відновлюється до високотоксичних хімічних речовин. За нагрівання або під дією світла концентрована кислота розкладається з утворенням високотоксичного газу червоно-бурого кольору — діоксиду азоту (NO2). Гранично допустима концентрація для азотної кислоти у повітрі робочої зони для NO2 становить 2 мг/м3.

Концентрована азотна кислота — негорюча пожежонебезпечна рідина, сильний окисник. Внаслідок контакту з багатьма матеріалами викликає їх самозаймання, сильно димить на повітрі. Виділяє оксиди азоту та пари азотної кислоти, які утворюють з вологою повітря туман, що необмежено розчиняється у воді. Пари азотної кислоти в 2,2 рази важчі за повітря. Через вибухонебезпечний характер реакцій і сумішей, що утворюються, а також виняткову небезпеку для здоров’я людей, азотна кислота вимагає особливої обережності під час зберігання і використання.

Умови зберігання

Для зберігання азотної кислоти використовують спеціальні резервуари, стійкі до її впливу з відповідним маркуванням. Вони повинні бути належним чином закриті і зберігатися далеко від прямих сонячних променів за температури нижче 20 °C. Поруч не повинно бути металів або легкозаймистих речовин. Саме приміщення повинно добре провітрюватись. Розведену кислоту зберігають і транспортують у тарі з хромистої сталі, концентровану — в алюмінієвій. Невеликі об’єми зберігають у скляних пляшках з притертими скляними або поліетиленовими пробками, оскільки HNO3 сильно роз’їдає гуму.

Вплив на організм людини

Азотна кислота небезпечна під час вдихання, ковтання, потрапляння на шкіру та слизові оболонки людини. Пари кислоти подразнюють дихальні шляхи. Ознаками слабкого отруєння є симптоми бронхіту, запаморочення, сонливість; важкого отруєння — набряк легень в першу добу. Місцева дія азотної кислоти на очі викликає тяжке ураження — некроз рогівки та кон’юнктиви, що призводить до втрати зору. Повторне або тривале вдихання парів азотної кислоти призводить до ерозії зубів. Тумани цієї кислоти є канцерогенними для людини. Дія на шкіру викликає характерне пожовтіння покривів, обумовлене ксантопротеїновою реакцією. Потрапляння концентрованої азотної кислоти на шкіру викликає сильні опіки, проковтування — небезпечне утворенням перфорацій стравоходу та шлунку.

Правила роботи

Під час роботи з концентрованою азотною кислотою використовують засоби індивідуального захисту: протигаз (з коробкою марок В, М, БКФ з фільтром), захисні окуляри, кислотостійкий одяг і рукавички. Після роботи рекомендується ретельно помити руки, умитися, змастити шкіру бар’єрним кремом. У лабораторіях працюють у гумових рукавичках. Приміщення, в яких проводять роботи з концентрованою азотною кислотою, мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

Вплив на довкілля

Викид HNO3 у навколишнє середовище становить загрозу не лише для людей, а й для біорізноманіття. Можливі розливи повинні бути негайно ліквідовані за допомогою абсорбуючих матеріалів або відкачуванням. Перед виведенням стоків в очисні споруди потрібно проведення нейтралізації. Відповідальне дотримання правил техніки безпеки найкраще запобігає нещасним випадкам і травмуванню. Під час виробництва концентрованої азотної кислоти каталітичними методами проводять очищення викидів газів від оксиду азоту до санітарних норм.

Перша медична допомога

За потрапляння азотної кислоти в очі необхідно промити їх проточною водою протягом 10–30 хв.; на шкіру — уражену поверхню слід промити водою, додаючи до неї харчову соду, мило. За проковтування азотної кислоти показано промивання шлунку великою кількістю води. Також слід якомога швидше слід звернутися за кваліфікованою медичною допомогою і дотримуватися вказівок лікаря. Після викиду HNO3 у довкілля необхідно щільно зачинити двері та вікна в оселі, бажано завісити вікна і двері тканиною, змоченою в розчині лимонної кислоти або слабкому розчині оцту.

Додатково

20 липня 2021 на підприємстві «РівнеАзот», що спеціалізується на виробництві мінеральних добрив і адипінової кислоти відбулась позаштатна ситуація — розгерметизація трубопроводу в цеху виробництва азотної кислоти. Наслідком надзвичайної ситуації став разовий викид незначної для довкілля кількості нітрозних газів на території заводу.

5 і 9 квітня 2022 поблизу м. Рубіжне Луганської області під обстріл російських окупантів потрапили цистерни з азотною кислотою, внаслідок чого двічі відбулися викиди речовини в довкілля. Містяни спостерігали іржаві хмари диму. Місцева влада закликала мешканців вжити необхідних заходів індивідуальної безпеки під час надзвичайної ситуації і попередила про можливі кислотні дощі в області.

Література

  1. Stern A. S., Mullhaupt J. T., Kay W. B. The Physicochemical Properties of Pure Nitric Acid // Chemical Reviews. 1960. Vol. 60. № 2. P. 185–207. URL: https://pubs.acs.org/doi/10.1021/cr60204a004
  2. Глосарій термінів з хімії / Уклад.: Й. Опейда, О. Швайка. Донецьк : Вебер, 2008. 736 с.
  3. Неорганічна та органічна хімія: Основні поняття. Будова атома. Хімічний зв’язок / Уклад.: О. О. Шульженко, А. Є. Шпак. Київ : Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, 2018. 177 с.
  4. Соловйов С. О., Кирієнко П. І., Попович Н. О. та ін. Розробка каталізаторів для знешкодження токсичних оксидів азоту в газових викидах виробництва азотної кислоти // Наука та інновації. 2019. Т. 15. № 1. С. 63–76.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Азотна кислота // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Азотна кислота (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.03.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶