Рубіжне
Рубі́жне — місто обласного підпорядкування в Сєвєродонецькому районі Луганської області, Україна.
|
Рубіжне | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Луганська область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 57,8 |
| Уродженці | Буряк, Борис Спиридонович, Смирнов, Володимир Вікторович |
Зміст
Географічне положення
Розташоване на сході України в межах степової зони на лівому березі р. Сіверський Донець. Відстань до м. Сєвєродонецька — бл. 13 км, до обласного центру м. Луганська — бл. 110 км.
Історична довідка
Назва походить від слова «рубіж». Закріплення найменування пов’язують із місцевими топонімами (село Рубіжне, Рубіжанський кар’єр, залізнична станція Рубіжна).
Історично поселення на цій території засновували запорожці (див. Запорозька Січ) як прикордонні (порубіжні) застави для захисту Слобідської України від набігів татар.
Виникнення сучасного поселення (початково — селище Руско-краска) пов’язане з будівництвом залізниці Лисичанськ — Куп’янськ (1894–1895) та подальшим промисловим освоєнням регіону. Передумовами активного розвитку робітничого містечка стали: припинення імпорту в Російську імперію з початком Першої світової війни німецьких барвників для текстильної промисловості; заснування Московського товариства з виробництва хімічних барвників «Руско-краска», яке зайнялося пошуком місцевих сировинних ресурсів; наявність у місцевості джерел сировини, палива й води, дешевого будівельного матеріалу (вапняки, піски тощо) для організації підприємств анілінобарвникової промисловості. 1915 поблизу залізничної станції почалося будівництво заводу «Руско-краска», а поряд із ним заводів «Коксобензол» і «Вибухових речовин» та житлових будинків для робітників. Основну масу працівників склали селяни навколишніх сіл.
1917 в заводському поселенні організовано більшовицький осередок та профспілку. У період Української революції 1917–1921 в селищі багаторазово змінювалася влада: більшовики, німецькі війська, білокозаки генерала П. Краснова (1869–1947), денікінці (див. Денікінщина) та ін. 1919 встановлено радянську владу, завод «Руско-краска» націоналізовано (з 1923 — завод «Червоний прапор»).
1927 при заводі відкрили хімічний технікум, 1929 — хіміко-технологічний інститут, який готував інженерів для анілінобарвникової промисловості.
1930 Рубіжне отримало статус міста, стало районним центром, з 1940, після утворення Кремінського району, — містом обласного підпорядкування. До початку Другої світової війни в місті мешкало бл. 22 тис. осіб.
Із наближенням лінії фронту хімкомбінат евакуйовано. Упродовж липня 1942 — січня 1943 місто перебувало в окупації.
У післявоєнну добу хімкомбінат відродив своє значення містоутворювального підприємства. До 1959 освоєно асортимент дисперсних барвників для синтетичних волокон, які відповідали найкращим світовим зразкам. Уперше у вітчизняній анілінобарвниковій промисловості було розпочато масовий випуск спеціальних барвників для ацетатного шовку, капрону, лавсану та інших хімічних волокон. За 1959–1965 на підприємстві споруджено 96 промислових об’єктів. Комбінат випускав 260 найменувань продукції, посів місце провідного підприємства анілінобарвникової промисловості СРСР з випуску кубових барвників (99,6 % від загальносоюзного виробництва), став найбільшим постачальником барвників і напівпродуктів на внутрішній і зовнішній ринки (зокрема в Німеччину, Чехословаччину, Польщу, Угорщину, Болгарію, Кубу, Францію, Нідерланди, Сирію, Пакистан тощо).
У 1970-ті активно розвивалася інфраструктура міста (кінотеатр, готель, нові будівлі залізничного та автомобільного вокзалів, корпуси лікарні, міської й заводських поліклінік, будинок побуту, Палац спорту, нові житлові квартали тощо). Станом на 1975 діяли 27 дошкільних установ, 11 шкіл, 4 профтехучилища, 2 технікуми; від 1959 працювала філія Ворошиловградського (Луганського) машинобудівного інституту (1993 інститут разом ще з кількома закладами освіти об’єднано у Східноукраїнський державний університет, тепер Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля), де готували інженерів-технологів і механіків для хімічної промисловості.
Економічна ситуація 1990-х негативно позначилася на розвитку бюджетоутворювальних хімічних підприємств та міста в цілому.
До російсько-української війни
Населення
Станом на 01.01.2018 населення становило бл. 57,8 тис. осіб. Етнічний склад (перепис, 2001): українці — 66,3 %; росіяни — 31,3 %; білоруси — 0,7 %; вірмени — 0,4 %; інші національності — 1,3 %. Зазначили рідною мовою українську — 39 %.
Клімат
Місто розташоване в зоні атлантико-континентального клімату. Середня температура в липні — 21,5 °C, у січні — –7,5° C. Максимальна температура влітку сягає +39,5 °С, мінімальна — у деякі зими може падати до −34 °С. Середня сума опадів — 284 мм у квітні — жовтні (з різким коливанням по роках).
Господарство
Основними напрямами були: хімічна промисловість, зокрема виробництво вибухових речовин, синтетичних барвників, нафтохімічний і фармацевтичний сегменти (див. також: Україна: хімічна промисловість), целюлозно-паперове виробництво, будівничо-монтажна галузь, виробництво локомотивів і рухомого складу, плит, труб і профілів із пластмас, легка промисловість, харчова (переважно борошно-круп’яна) промисловість, видавнича діяльність.
Діяли підприємства: ТОВ «Східноукраїнська компанія», Рубіжанський казенний хімічний завод «Зоря», ТОВ науково-виробниче підприємство «Зоря»; Рубіжанський картонно-тарний комбінат, ТОВ «Рубіжанський барвник», Рубіжанський трубний завод та ін. (під час військових дій та окупації зруйновані або пограбовані ворогом). Діяв магістральний газогін Червонопопівка — Рубіжне. 2020 було відкрито сучасний елеваторний комплекс (на травень 2022 повністю зруйнований російськими окупантами).
2020 до міського бюджету надійшло 368 843,4 тис. грн (що на 78,8 тис. менше за 2019).
Транспорт
Через м. Рубіжне пролягали траси Сватове — Сєвєродонецьк — Луганськ і Танюшівка — Старобільськ — Артемівськ. Найближча траса загальнодержавного значення Харків — Ростов пролягала на відстані 70 км від міста. Громадський транспорт був представлений переважно автобусним сполученням.
Діяла Рубіжанська автостанція (до 2012 — автовокзал; до лютого 2022 щодня приймала бл. 80 міжміських маршрутів далекого сполучення). Функціонувала залізнична вантажно-пасажирська станція «Рубіжне» Донецької залізниці.
Охорона здоров’я
Працювали центральна міська лікарня (здійснювала спеціалізовану допомогу за 14 напрямами), амбулаторно-поліклінічні заклади, станція швидкої медичної допомоги.
Наука, освіта, культура
Найстарший заклад вищої освіти (під різними назвами діяв із 1929) — Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (2021 припинив діяльність через реорганізацію, студентів перевели до відповідних структурних підрозділів СНУ ім. В. Даля). У вересні 2014 у зв’язку з антитерористичною операцією на Сході України до міста переміщено Луганський державний медичний університет. Діяв відокремлений підрозділ Луганського національного університету імені Тараса Шевченка — Рубіжанський політехнічний коледж імені О. Є. Порай-Кошиці, 2 індустріально-педагогічні коледжі.
Функціонувало 11 закладів середньої освіти (з них 2 ліцеї, 4 гімназії), 2 спеціалізовані заклади (для дітей із офтальмологічними захворюваннями та захворюваннями опорно-рухового апарату), 10 закладів дошкільної освіти, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи тощо. Культурно-просвітницьку діяльність провадили Культурно-спортивний центр, Міський музей, міська публічна бібліотека, дитяча школа мистецтв.
Від березня 1931 виходила друком газета «Рубіжанські новини», що стала офіційним органом Рубіжанської територіальної громади.
Діяло 6 храмів (зокрема Свято-Успенський, Свято-Георгіївский), 3 молитовні будинки; громади християн віри євангельської, християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, юдейська громада, община свідків Єгови та ін.
Спорт
Функціонували міський Центр фізичної культури і здоров’я населення, Палац спорту, спортивно-тренувальні зали, 2 стадіони, басейни тощо. Існував аматорський футбольний клуб СК «Зоря Рубіжне».
Туризм
Набули популярності туристичні походи мальовничими берегами р. Сіверського Донця. Поблизу м. Кремінної та на Краснооскольському водосховищі діяли туристичні бази.
Російсько-українська війна
АТО/ООС
У травні 2014 південно-східні райони Луганської та Донецької областей стали театром воєнних дій, місто на короткий час потрапило під контроль проросійських сил. 22.05.2014 біля м. Рубіжного відбулася успішна спецоперація з деблокування підрозділів 30-ї механізованої бригади. У липні 2014 під час антитерористичної операції місто повернулося під контроль української влади. Тут діяли волонтерські організації, благодійні і гуманітарні штаби. У місті зареєстровано бл. 9,2 тис. переселенців.
Військове вторгнення 2022
Після широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну (24.02.2022) Рубіжне зазнало ворожих обстрілів, було пошкоджено та зруйновано об’єкти цивільної інфраструктури, житлові будинки, ділянки залізничних колій, повідомлено про загиблих і поранених серед цивільних. 11.03.2022 через місто пролягла лінія оборони, 13.03.2022 окупанти тимчасово захопили східні околиці. Евакуація містян відбувалася у складних умовах через недодержання загарбниками домовленостей про гуманітарні коридори та обстріли евакуаційного транспорту. З другої половини березня в м. Рубіжному точилися запеклі бої, у яких окупанти зазнали тяжких втрат: понад 300 одиниць броньованої техніки, бл. 1 000 вбитими та бл. 1 500 пораненими. 23.03.2022 ворог скинув на м. Рубіжне фосфорну бомбу. 05.04.2022 влучив у цистерну з азотною кислотою.
Станом на початок травня 2022 інфраструктура міста та житлові квартали зазнали нищівних руйнувань унаслідок безперервних масованих обстрілів російськими військами, порушене постачання води, газу та електроенергії. Окупанти вдавалися до спроб здійснити прорив біля міст Попасної та Рубіжного та вели наступальні дії на Сєвєродонецькому напрямку. У самому місті тривали позиційні бої, ворог зумисне перешкоджав евакуації населення, ситуація набула виміру гуманітарної катастрофи. Від 12.05.2022 місто окуповано Росією.
Від початку повномасштабного вторгнення війська РФ цілеспрямовано нищили промислові підприємства Луганщини, завдаючи непоправної шкоди цивільній інфраструктурі та довкіллю. За підрахунками Державної екологічної інспекції у Луганській області, тільки руйнування промислових об'єктів картонно-тарного комбінату в Рубіжному завдало школи на 4 млрд грн (критичних пошкоджень зазнали об’єкти нерухомості підприємства, очисні споруди, частина були повністю зруйновані ворожими засобами вогневого ураження). Площа території підприємства, засмічена уламками боєприпасів, будівель та устаткування, становить 87 100 м2.
У січні 2024 під час скидання з літака російської армії авіабомби ФАБ-250 по окупованому Рубіжному загарбники влучили в останні вцілілі багатоповерхівки міста.
Персоналії
У місті народилися письменник, літературознавець Б. Буряк, олімпійський чемпіон із фехтування В. Смирнов; навчався академік І. Померанчук та ін.
Додатково
Місто Рубіжне згадане в поемі В. Сосюри «Червона зима».
Література
- Історія міст і сіл Української РСР : в 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1968. Т. 4: Луганська область. 940 с.
- Ковтун А. А. Краткая история края и города Рубежное. Рубежное : Издательство фирмы «Панко», 2007. 124 с.
- Шубін О. О. Хімічна промисловість України: економічні трансформації та перспективи. Донецьк : Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2010. 628 с.
- Іщук С., Созанський Л., Коваль Л. та ін. Виклики та перспективи розвитку хімічних виробництв у регіонах України. Львів : ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього Національної академії наук України», 2018. 91 с.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019. Київ : Державна служба статистики України, 2019. 83 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf
- Біля Рубіжного загарбники знову влучили у цистерну з азотною кислотою // Укрінформ. 2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3453236-bila-rubiznogo-zagarbniki-znovu-vlucili-u-cisternu-z-azotnou-kislotou.html
- У Рубіжному загарбники зривають евакуацію – починають щільний артобстріл // Укрінформ. 2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3464338-u-rubiznomu-zagarbniki-zrivaut-evakuaciu-pocinaut-silnij-artobstril.html
- Лаб’як І. Авіаудар РФ по окупованому Рубіжному: ворог влучив по багатоповерхівках і не зміг це приховати // ТСН. 08.01.2024. URL: https://tsn.ua/ato/aviaudar-rf-po-okupovanomu-rubizhnomu-vorog-vluchiv-po-bagatopoverhivkah-i-ne-zmig-ce-prihovati-2488207.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Рубіжне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Рубіжне (дата звернення: 27.04.2024).
