Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
Азі́йсько-Тихоокеа́нське економі́чне співробі́тництво, АТЕС (англ. Asia Pacific Economic Cooperation, APEC) — міжурядовий економічний форум країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Історична довідка
АТЕС створений 06–07.11.1989 у м. Канберрі за ініціативою тогочасного прем’єр-міністра Австралії Б. Хоупа під час зустрічі міністрів торгівлі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.
На етапі створення до складу форуму увійшли 12 держав: США, Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Республіка Корея, а також країни, що на той час входили до складу Асоціації Південно-Східної Азії (АСЕАН) — Бруней, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни. Наразі АТЕС складається з 21 країни-учасниці: 1991 до нього приєдналися Китай, Гонконг і Тайвань, 1993 — Мексика і Папуа — Нова Гвінея, 1994 — Чилі, 1998 — В’єтнам, Росія та Перу. Враховуючи міжнародно-правовий статус Тайваню та Гонконгу, членів АТЕС прийнято називати «економіками».
1991 на міністерській зустрічі АТЕС було ухвалено Сеульську декларацію, де сформульовано основні завдання АТЕС: підтримання економічного зростання країн регіону; зміцнення багатосторонньої системи торгівлі з урахуванням посилення економічної взаємозалежності економік-учасниць; ліквідація обмежень щодо пересування між країнами товарів, послуг, капіталів, технологій і робочої сили відповідно до норм ГАТТ/СОТ.
Характеристика
Головний робочий орган АТЕС — Секретаріат, створено 1993, розташований у Сінгапурі, до його складу входять 23 дипломати з країн-учасниць і 20 місцевих співробітників. Функції Секретаріату: консультативне й матеріально-технічне забезпечення та координація діяльності, опрацювання проектів, відповідальність за їх оцінювання та фінансування, а також виконання інформаційної та громадської функцій від імені форуму.
Від 1993 щорічно скликають неформальні зустрічі глав держав та урядів економік — учасниць АТЕС Організаційно АТЕС складається з двох частин — політичної і робочої. Вищий політичний рівень, на якому приймають спільні декларації, — це щорічні саміти лідерів АТЕС Паралельно відбуваються щорічні зустрічі міністрів закордонних справ, міністрів торгівлі та економіки, а також засідання створеної 1995 Ділової консультативної ради (ДКР), яка відповідає міністерському рівню. Всі рішення приймають на основі консенсусу.
Наразі в країнах АТЕС мешкає 40 % населення світу, вони виробляють близько 60 % світового ВВП, на ці країни припадає майже 50 % світової торгівлі та 48 % прямих іноземних інвестицій. Поряд з ЄС і Північноамериканською зоною вільної торгівлі (НАФТА), АТЕС є одним із трьох найпотужніших у сучасному світовому господарстві інтеграційних блоків.
Гасло форуму: «АТЕС — значить справа» підтверджує ефективна робота його підрозділів.
Література
- An APEC Trade Agenda? The Political Economy of a Free Trade Area of the Asia-Pacific / Ed. by Ch. Morrison, Ed. Pedrosa. Singapore : ISEAS–Yusof Ishak Institute Singapore, 2007. 256 p.
- Шипилов С. Б. Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество. Становление, развитие, перспективы (1989–2007). Москва : Восток — Запад, 2009. 272 с.
- Городня Н. Д. Азійсько-Тихоокеанський регіон: інтеграційний вимір // Світові інтеграційні процеси в умовах трансформації міжнародних систем. / За ред. Л. Д. Чекаленко. Київ : Дипломатична академія України при МЗС України, 2013. 628 с.
- What is Asia-Pacific Economic Cooperation? // Asia-Pacific Economic Cooperation. URL: https://www.apec.org/About-Us/About-APEC
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шергін С. О. Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (дата звернення: 28.04.2024).
