Актиноліт
Актинолі́т — породотвірний мінерал класу силікатів.
|
Актиноліт | |
|---|---|
| Клас мінералу | силікати |
| Колір | зелений |
| Форма кристалів | променисті агрегати |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 5, 5–6 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 3, 2–3, 3 |
Метасилікат стрічкової будови з групи амфіболів, зустрічається у вигляді променистих агрегатів зеленого кольору.
Характеристика
Хімічний склад:
Ca2(MgFe2+)5[Si4O11]2[ОН,F]2.
Домішки MnO (до 7,4 %), Al, Fe3+.
Сингонія моноклінна. Густина — 3,2–3,3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,5–6. Блиск — скляний, шовковистий. Утворює променисті, азбестовидні волокнисті агрегати; рідше — щільна заплутано-волокниста маса — нефрит. Колір зелений різних відтінків. Спайність довершена в одному напрямі. Актиноліт — типовий метасоматичний мінерал. Широко розповсюджений у сланцях низького рівня регіонального метаморфізму, в зонах зміни гіпербазитів, скарнах. Кінцевий продукт зміни піроксенів у процесі уралітизації. Акцесорний мінерал деяких кислих порід, пегматитів і карбонатитів. Головний породоутворювальний мінерал кристалічних сланців.
Різновиди
Розрізняють: актиноліт-азбест (тонковолокниста відміна актиноліту, яка може витримувати, не змінюючись, високі температури); актиноліт марганцевистий (відміна актиноліту, яка містить до 6 % MnO); актиноліт променистий (те саме, що актиноліт-азбест); актиноліт склуватий (відміна актиноліту у формі довгих яскраво-зелених кристалів).
Значення
Використовують у промисловості як кислото- і вогнетривкий матеріал.
В Україні відомий у Криворізькому районі та в Приазов’ї.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Сизых А. И., Буланов В. А. Оптический определитель важнейших минералов. Иркутск : Иркутский университет, 2005. 282 с. URL: http://www.geokniga.org/bookfiles/geokniga-sizyhoptopredelitel2005.pdf.
- Бетехтин А. Г. Курс минералогии. 2-е издание, испр. и доп. Москва : КДУ, 2010. 736 с.
- Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія : у 2 ч. Київ : КНТ, 2014. Ч. 2. 528 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вергельська Н. В. Актиноліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Актиноліт (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2017
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
Покликання на цю статтю: Вергельська Н. В. Актиноліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Актиноліт (дата звернення: 3.05.2024).
