Актинометрія
Актиноме́трія (від актино... і грец. μετρεω — вимірювати) — розділ метеорології, що вивчає процеси і взаємодію сонячного, атмосферного та земного випромінювання в атмосфері і на земній поверхні, їх розподіл, а також розробляє методи їх вимірювання та розрахунку. Досліджує зв’язок радіації з температурним режимом атмосфери, хмарністю, а також її вплив на погоду і клімат.
Сонячне випромінювання, яке надходить на земну поверхню у вигляді прямої й розсіяної радіації, становить лише двомільярдну частину випромінювання Сонця. Основна його частина поглинається й розсіюється газами, водяною парою та пилом, менша — поглинається і відбивається земною поверхнею, що зумовлює випромінювання довгохвильових радіаційних потоків. Випромінювання та розрахунок кожного потоку, оцінка їхньої взаємодії і співвідношення в атмосфері або на земній поверхні дорівнює алгебраїчній сумі значень радіаційного балансу. Найбільші річні значення радіаційного балансу в екваторіально-тропічних широтах (5,0—5,9 Ч 103 МДж/м2), найменші — в центральних районах Арктики (від –210 до 210 МДж/м2) та Антарктиди (від –520 до –1250 МДж/м2). На території України річні суми радіаційного балансу змінюються від 1700 МДж/м2 на півночі до 2650 МДж/м2 на півдні. Взимку на більшій частині території України радіаційний баланс від’ємний у зв’язку з утворенням снігового покриву та переважанням тривалості ночі над днем.
В Україні спостереження з актинометрії виконував 1889–1896 метеоролог Р. Савельєв (у Києві й Севастополі). 1920–1937 спеціальні актинометричні дослідження для потреб медицини й сільськогосподарського виробництва здійснили О. Нічкевич (Київ) та М. Калитін (Ялта). Вивчення радіаційного режиму території України дає змогу оцінити його можливі зміни під впливом господарської діяльності людини, визначити діапазони мінливості основних радіаційних потоків.
Важливим розділом сучасних досліджень з актинометрії є уточнення добової та річної мінливості потоків радіації залежно від режиму погоди, визначення впливу складових радіаційного і теплового балансу земної поверхні на погодні процеси та розвиток рослинного покриву, розробка рекомендацій щодо практичного використання енергетичних ресурсів сонячної радіації. Важливим розділом спеціальних досліджень з актинометрії в Україні є розробка теоретичних схем і варіантів спеціальних установок для практичного використання енергії сонячної радіації.
Актинометричні дослідження в Україні ведуться у кількох напрямах: кліматичні й мікрокліматичні, агрометеорологічні, охорона навколишнього середовища, меліорація та ін. Матеріали актинометричних досліджень використовуються для енергетичних розрахунків при аналізі природних процесів і для одержання кількісних показників зміни прозорості атмосфери та радіаційних властивостей земної поверхні під впливом господарської діяльності людини.
