Актова книга

Актова книга. Обкладинка сучасної актової книги. "Реєстр для реєстрації нотаріальних дій"

А́ктова кни́га — багатозначний термін:

1) Сукупність документів, як правило, у вигляді оправленого тому, який містить регулярні записи у хронологічному порядку.

2) Нотаріальна книга, в якій ведуться записи, тобто проводиться реєстрація нотаріально засвідчених актів і угод після перевірки їх відповідності, достеменності, законності, чинності. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис в актовій книзі (тепер називається «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій», або просто Реєстр).

3) Історичний збірник оригіналів і копій документів 15–18 ст., вписаних або засвідчених різними судами (земськими, гродськими, підкоморськими, сотенними, полковими), генеральним військовим судом, а також магістратами й ратушами України з метою надання їм юридичної сили.

Етап актового діловодства пов’язують із поширенням у 13 ст. актових книг, що фіксували результати судової діяльності. Саме суди були установами, що надавали юридичної чинності документу.

Залежно від справи, що розглядалася судом, розрізняють актові книги:

а) секретні, що фіксували кримінальні й громадські справи;

б) записні, що містили особистісно-правові документи (дарчі, купчі, боргові), контрактні документи, привілеї та ін.;

в) поточні, що фіксували заяви, скарги, свідчення, повідомлення різноманітного характеру.

Акти фіксувалися в чернетках і чистовиках, тобто здійснювався подвійний запис документів. У цей період здійснювався контроль запису документів, про що свідчать численні маргіналії — помітки на берегах документів; уведено систему пошуку й упорядкування документів на основі повторення останнього слова на наступній сторінці, а також дотримувалися канцелярського стилю викладу матеріалу в документах згідно з Уставом 1566.

Актове діловодство існувало на території Правобережної України до кінця 18 ст.

У державних архівах України зберігається близько 4000 актових книг земських та гродських судів і понад 2000 актових книг міських управлінь. Документи в актових книгах написані староукраїнською, польською, латинською, а іноді вірменською мовами.

Актові книги є важливим джерелом для вивчення історії України, її культури, судочинства, а також побуту і мови населення.

Література

  1. Левицкий О. И. Об актовых книгах, относящихся к истории Юго-Западного края и Малороссии. Москва, 1900. 250 с.
  2. Блощинська В. Сучасне діловодство. Київ: ЦНЛ, 2005. 320 с.
  3. Петренко О.С. Актові книги повітових (земських) судів Східного Поділля (1797–1840 рр.): зміст, стан збереження, значення та перспективи вивчення // Архіви України. 2012. № 1. С. 78-110.
  4. Сухих Л.А. "Список актовых книг, хранящихся в Киевском центральном архиве": до історії створення і використання (до 165-річчя Київського центрального архіву давніх актових книг) // Архіви України. 2017. Вип. 1 (306). С. 121-152.

Автор ВУЕ

І. В. Шліхта

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шліхта І. В. Актова книга // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Актова книга (дата звернення: 3.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶