Актоміозин
А́ктоміози́н (від актин і міозин) — складний білок, з якого складаються м’язові волокна (міофібрили). Актоміозин є комплексом однієї молекули міозину та однієї або двох молекул актину, з’єднаних комплементарними ділянками і орієнтованих паралельно один одному і довгій осі м’яза. Актоміозин має АТФазну активність, тобто здатність розщеплювати АТФ, вивільняючи при цьому енергію, необхідну для забезпечення скорочувальної діяльності. Скорочувальний апарат скелетного м’яза представлений міофібрилами, у яких упаковані протофібрили — товсті та тонкі нитки (філаменти). По всій довжині міофібрили розділені на відсіки (саркомери), обмежені Z-мембранами, які служать для кріплення актинових ниток. У центрі саркомера розташовані товсті (міозинові) нитки. При скороченні філаментів актину вони починають зближуватись, «ковзаючи» вздовж міозинових волокон, при цьому довжина окремого саркомера зменшується. Скорочення актоміозину можливе й за відсутності саркомерів. Окрім скорочення скелетних і гладеньких м’язів, комплекс актоміозину бере участь у цитокінезі (організації внутрішнього «скелету» клітин та руху органел), поділі клітин, апоптозі (програмованій самоліквідації клітин), впливає на експресію генів.
Література
- Murrell M., Oakes P. W., Lenz M., Gardel M. L. Forcing cells into shape: the mechanics of actomyosin contractility // Nature Reviews Molecular Cell Biology. 2015. Vol. 16.