Александров, Микола Олександрович
Алекса́ндров, Мико́ла Олекса́ндрович (рос. Александров, Николай Александрович; псевд. — Микола Олександренко, Николай Аров, Nemo, Сторонній глядач; 29.11.1840, м. Ставрополь-Кавказький, тепер м. Ставрополь, Російська Федерація — 20.06.1907, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — письменник, етнограф, видавець, журналіст. Писав російською мовою.
|
Александров, Микола Олександрович | |
|---|---|
| Народження | 1840 |
| Місце народження | Ставрополь |
| Смерть | 1907 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Напрями діяльності | літературна творчість, етнографія, видавнича діяльність, журналістика |
Життєпис
Походив із дворянської родини, син чиновника.
Слухав лекції в Харківському, Московському та Санкт-Петербурзькому (1863) університетах.
Жив у м. Санкт-Петербурзі, нетривалий період у м. Москві (1875–1879); займався журналістикою, етнографією. Помер у притулку.
Діяльність
Літературну діяльність розпочав журналістом: 1864–1865 був редактором газети «Якір» («Якорь») та сатиричної вкладки до неї «Оса» («Оса»); 1866–1868 вів розділ «Критика і бібліографія» в «Жіночому віснику» («Женский вестник»). Серед його публікацій — стаття «Недомовки про народного поета» (1867), присвячена новому виданню віршів Т. Шевченка.
1868 у м. Санкт-Петербурзі брав участь у редагуванні «Сучасного огляду» («Современное обозрение»), у виданні журналу «Бібліограф» («Библиограф»), друкувався у журналі «Діло» («Дело»). Був автором багатьох статей «Настільного словника» («Настольный словарь») Ф. Г. Толля, в якому вмістив також перший бібліографічний огляд російської журналістики. Упродовж 1870-х вів художній відділ у журналах «Всесвітня ілюстрація» («Всемирная иллюстрация») та «Бджола» («Пчела»).
1875−1876 редагував «Російську газету» («Русскую газету») у Москві.
1881 заснував у м. Санкт-Петербурзі «Художній журнал» («Художественный журнал»), присвячений проблемам російського образотворчого мистецтва. У додатках до журналу був художній альбом.
На початку 1870-х був обраний членом Петербурзької педагогічної комісії народного читання в Соляному містечку (район Санкт-Петербурга). У цей період підготував і видав понад 50 науково-популярних етнографічних нарисів:
- «Народи Росії» (1872);
- «Волга» (1874);
- «Благодатний край. Малоросія» (1898);
- «Багаті степи. Новоросія» (1898);
- «Козаки чорноморці й терці» (1900) та ін.
Українська складова
У 1900 здійснив інсценізацію поеми І. Котляревського «Енеїда».
Відвідав могилу Т. Шевченка у м. Каневі, спогадам про поїздку присвятив статтю «За 50 років» (1902).
Твори
- Народы России. Санкт-Петербург, 1872–1873.
- Волга. Санкт-Петербург : Изданіе В. П. Печаткина, 1874.
- Благодатный край. Малороссия. Санкт-Петербург : Издательство: А. Я. Панафидин, 1898. 32 с.
- Богатые степи. Новороссия. Санкт-Петербург : Собственность книжной торговли спеціально для иногороднихъ А. Я. Панафидина, 1898.
- Казаки черноморцы и терцы. Москва : Тип. И. Я. Полякова, 1899. 32 с.
- Недомолвки о народном поэте // Женский вестник. 1867. № 8.
- Мелочи дня // Дело. 1868. № 12.
- За 50 лет // Литературные вечера «Нового мира». 1902. № 3, 4.
- На праздник: лит. сб. для детей. Санкт-Петербург, 1873.
Література
Лобас П. Невідомий лист М. Кропивницького // Український театр. 1977. № 6. С. 31–32.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Лобас П. О. Александров, Микола Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Александров, Микола Олександрович (дата звернення: 4.05.2024).
