Алешко, Марія Іванівна
Але́шко, Марі́я Іва́нівна (у заміжжі — Чавчавадзе; 13.04.1887, за ін. даними — 1882, 1884, м. Харків, тепер Україна — 22.12.1952, м. Тбілісі, тепер Грузія) — оперна і камерна співачка (лірико-драматичне сопрано).
|
Алешко, Марія Іванівна | |
|---|---|
| Народження | 13.04.1887 (1882 або 1884)«(1882або1884)» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1887. |
| Місце народження | Харків |
| Смерть | 22.12.1952 |
| Місце смерті | Тбілісі |
| Alma mater | Київське музичне училище |
| Напрями діяльності | оперний і камерний спів |
Життєпис
У дитинстві навчалася гри на фортепіано у старшої сестри, відомої в м. Харкові піаністки. Закінчила Першу харківську гімназію (1901), Київське музичне училище (1905, клас М. Петца).
Від 1904 виступала в концертах (виконувала романси А. Рубінштейна, сольну партію в ораторії Р. Шумана «Манфред» тощо).
Творчу діяльність почала як солістка театру «Нова опера» (м. Санкт-Петербург, 1905–1907), де дебютувала в партії Аїди в однойменій опері Дж. Верді. Була також солісткою Харківського (1907–1908, 1909–1911, 1914–1915), Одеського (1908–1909) та Тифліського (1911–1914, 1915–1927) оперних театрів. У 1915–1927 співала у театрах міст Вільнюса, Кишинева, Риги.
Виступала також із сольними концертами. Організовувала цикли сольних концертів, присвячених творчості українських, російських, західноєвропейських композиторів, зокрема Й. С. Баха, Г. Ф. Генделя, Л. ван Бетховена.
Учасниця українського музично-драматичного гуртка у м. Тифлісі (тепер м. Тбілісі, Грузія).
Творчість
Алешко мала могутній, соковитий голос широкого діапазону, грудного тембру. Вирізнялася музикальністю, легкістю у співі, витонченістю та задушевністю виконання, виразною дикцією й мімікою, артистизмом, вдумливо трактувала партії.
Серед партій: Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Марина («Борис Годунов» М. Мусоргського), Тетяна, Ліза, Марія, Жанна д’Арк («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа», «Орлеанська діва» П. Чайковського), Купава («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Софі («Вертер» Ж. Массне), Тоска (однойм. опера Дж. Пуччині), Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї), Селіка, Валентина («Африканка», «Гугеноти» Дж. Мейєрбера), Рахіль («Жидівка» Ф. Галеві), Маргарита («Фауст» Ш. Гуно), Зейнаб («Зрада» М. Іполитова-Іванова, виконувала грузин. мовою) та ін.
У камерному репертуарі були твори Й. С. Баха, Г. Ф. Генделя, Л. ван Бетховена, українських композиторів — Г. Алчевського, М. Лисенка, П. Сокальського, Я. Степового та українські народні пісні («Дивлюсь я на небо», «Гандзя», «Ой не ходи Грицю», «Стоїть гора високая», «Хусточка» та ін.).
Серед сценічних партнерів співачки — І. Алчевський, М. Бочаров, О. Де-Вос-Соболєва, Л. Клементьєв, В. Лазарєв, М. Максаков, Т. Руффо, В. Сараджишвілі, М. Секар-Рожанський, М. Сперанський, М. Фігнер, Ф. Шаляпін, М. Швець.
Виступала з диригентами: Е. Еспозіто, Е. Купером, А. Маргуляном, В. Суком, Л. Штейнбергом.
Записувалася на грамплатівки на фірмах «Грамофон» (Санкт-Петербург, 1908) і «Зонофон» (Вільно, 1913). Серед записаних творів — пісня Оксани «Місяцю ясний» («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), дует «Коли розлучаються двоє» М. Лисенка
(з М. Чехметьєвою), арії з опер П. Чайковського, Дж. Верді, Дж. Мейєрбера.
Література
- Новый летний театр // Театр и искусство. 1906. № 22; 25.
- Левик С. Записки оперного певца. Москва : Искусство, 1962.712 с.
- Квалиашвили М. По трудному пути: Воспоминания. Тбилиси : Мерани, 1969. 323 с.
- Лисенко І. Цариця Грузії // Вітчизна. 1979. № 12. С. 208–211.
- Українські співаки у спогадах сучасників / Авт.-упоряд. І. Лисенко. Київ; Львів; Нью-Йорк Рада : М. П. Коць, 2003. 780 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Німилович О. М. Алешко, Марія Іванівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алешко, Марія Іванівна (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
