Алкіл

Алкі́л, алкільні групи, вуглеводневі групи, алкільні залишки (заст. — алкільні радикали) — одновалентні групи, що утворюються внаслідок вилучення з молекул алканів атома Гідрогену (водню), сполученого з будь-яким атомом Карбону (вуглецю): C_nH_2n+1^–.

Назви будують заміною суфікса -ан у назві алкану на суфікс -ил(-іл), наприклад:

метан — метил (скорочено Me),
етан — етил (Et).

Будь-який алкіл позначають як Alk або R.

Алкіл із загальною формулою RCH₂, R₂CH та R₃C (де карбоновмісний залишок R ≠ H) поділяють залежно від ступеня заміщення біля атому Карбону на:

первинні,
вторинні,
третинні.

Первинний алкіл утворюється внаслідок видалення атома Гідрогену, біля первинного атома Карбону, тобто такого, що безпосередньо сполучен лише з одним атомом Карбону, вторинний — від вторинного і третинний — від третинного. Первинні алкіли, утворені видаленням атома Гідрогену при термінальному (кінцевому) первинному атомі Карбону нерозгалужених. алканів, становлять підклас нормальних (н-алк.) алкілів H[CH₂]_n , наприклад, н-пропільна СН₃СН₂СН₂^– (скорочено н-С₃Н₇ , n-Pr), н-бутильна СН₃СН₂СН₂СН₂^– (н-С₄Н₉, n-Bu). Пропан — 1-й з алканів, у яких алкіли можуть бути утворені відщепленням атому Гідрогену від вторинного атома Карбону з утворенням ізомерної ізопропільної групи (CH₃)₂CH^– (i-Pr). Бутану відповідає втор-бутильна група СH₃CH2CH(CH₃ )^–(sec-Bu, s-Bu). Від ізобутану (СH₃)₃СH походять ізобутильна (СH₃)₂CHCH₂^– (i-Bu) та трет-бутильна (СH₃)₃C^– (t-Bu) групи, від ізопентану — ізопентильна (СH₃)₂CHCH₂CH₂^– та трет-пентильна CH₃CH₂C(CH₃)₂^– групи. Від неопентану утворюється неопентильна (CH₃)₃CH₂^– група. Назви алкілів від метилу до неопентилу є тривіальними й дозволені до використання правилами IUPAC. Від молекул циклоалканів походять циклоалкільні групи із загальною формулою CnH_2n-1, наприклад, циклопропільна С₃H₅^– (Cpr), циклогексильна C₆H₁₁^– (cyclo-Hex, Cy) тощо. Якщо в структурі органічних речовин є замісники — алкіл, то в назвах їх позначають лише як префікси з локантами, що визначають положення алкільного замісника відносно головного карбонового ланцюга. Старшинство алкілу визначають лише за алфавітним порядком. Кількість однакових алкілів позначають множинними префіксами ди-, три-, тетра- тощо, наприклад, 2,2,4-триметилпентан (тривіальна назва ізооктан). У назвах алкіли зазначають в алфавітному порядку, множинні префікси не враховують. Алкіли входять до складу різних типів органічних речовин, наприклад, спиртів, етерів (діетиловий етер Et₂O), естерів (метилетаноат СH₃COOMe), амінів, алкілароматичних (кумен або ізопропілбензен C₆H₅CH(CH₃)₂), гетероциклічних сполук тощо. Уведення алкілів до складу органічних речовин здійснюють за реакціями алкілування. Алкіллітієві похідні метиллітій MeLi, н-бутиллітій BuLi, втор-бутиллітій широко використовують в органічному синтезі як сильні основи, у хімії полімерів — як ініціатори аніонної полімеризації.

Література

Ковтун О. М., Корнілов М. Ю., Толмачова В. С. та ін. Сучасна термінологія та номенклатура органічних сполук. Тернопіль, 2008.
Черних В. П., Зіменковський Б. С., Гриценко І. С. та ін. Органічна хімія. 3-тє вид., стер. Харків, 2016.

Автор ВУЕ

О. В. Гордієнко

Покликання на цю статтю: Гордієнко О. В. Алкіл // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алкіл (дата звернення: 6.05.2024).

Оприлюднено: 12.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Алкіл

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України