Альбрехт Мекленбурзький
А́льбрехт Мекленбу́рзький (швед. Albrekt av Mecklenburg, нім. Albrecht von Mecklenburg; бл. 1339, точне місце народження невідоме, регіон Мекленбург, тепер земля Мекленбург — Передня Померанія, Німеччина — 01.04.1412, с. Бад-Доберан, Мекленбург, тепер земля Мекленбург — Передня Померанія, Німеччина) — державний діяч, король Швеції (1364–1389), герцог Мекленбурга (під іменем Альбрехт III) у 1384–1412. Племінник шведського короля Магнуса IV Еріксона.
|
Альбрехт Мекленбурзький (Albrekt av Mecklenburg) | |
|---|---|
| Народження | 1339 |
| Місце народження | Мекленбург, Мекленбург — Передня Померанія, Німеччина |
| Смерть | 01.04.1412 |
| Місце смерті | Бад-Доберан, Мекленбург, Мекленбург — Передня Померанія, Німеччина |
| Напрями діяльності | політика |
Життєпис
Народився у родині герцога Мекленбурга Альбрехта II та доньки короля Швеції Евфимії Шведської. 1352 укладено шлюбний контракт між ним і Ріхардою Шверінською, донькою графа Шверіна Отто I. Оскільки на той час Ріхарді було 5 років, шлюб було укладено після досягнення нею повноліття у 1365. Ріхарда померла 1370 у м. Стокгольмі. 1384 Альбрехт успадкував Герцогство Мекленбург. 1396 одружився з герцогинею Агнессою Брауншвейг-Люнебурзькою. 1389 втратив владу у Швеції, потрапивши до полону. Тимчасово повернув обмежену владу після звільнення з полону 1395, остаточно відмовився від неї 1398. У 1398–1412 правив Мекленбургом.
Діяльність
1363 група представників шведської аристократії на чолі з Бу Йонссоном, які опинилися у вигнанні після невдалого повстання проти непопулярного серед знаті короля Магнуса, звернулася до герцогського двору в Мекленбурзі з проханням про допомогу. Того ж року Альбрехт із військовим загоном за підтримки групи німецької аристократії висадився на шведському узбережжі. Його дії було підтримано населенням міст Стокгольма і Кальмара, яке значною мірою складалося з ганзейських німців. 18.02.1364 Альбрехта проголошено королем Швеції на тінгу (народних зборах), скликаному, відповідно до традиції обрання шведських конунгів, біля священного каменю на лузі Мура, неподалік м. Уппсали. Збройне вторгнення Альбрехта призвело до початку війни між його прихильниками та тими, хто підтримував королів Магнуса і його сина Хокона II (правив також як король Норвегії під іменем Хокон VI) — з 1362 король Магнус добровільно розділив владу зі своїм сином Хоконом II, організувавши вибори останнього на шведський престол. 1365 війська Хокона й Магнуса було розбито у битві біля м. Йончепінга. Магнус потрапив у полон. Хокон II як король Норвегії продовжував бойові дії проти Альбрехта до 1371. У 1371 між ним і Альбрехтом було укладено мирну угоду, згідно з якою Хокон і Магнус відмовлялися від претензій на шведський престол, а колишній король Магнус отримував свободу.
Влада Альбрехта була слабкою й цілковито залежала від представників шведської знаті. Реальний контроль над державою зберігав Бу Йонссон, найвпливовіший представник шведської аристократії. Після смерті Бу Йонссона намагався зосередити владу у своїх руках. Зібрану ним армію 1389 було розбито біля м. Фальчепінга. А. потрапив у полон. Звільнений у 1395 з умовою передати королеві Данії Маргариті Данській м. Стокгольм або виплатити їй велику грошову компенсацію за витрати, пов’язані з бойовими діями на боці його супротивників. При цьому владу у Швеції йому не було повернено. 1398 офіційно передав м. Стокгольм Маргариті Данській, яка об’єднала шведський престол із данським, у Швеції правила під іменем Маргарита I Данська. Від 1398 до кінця життя правив у Герцогстві Мекленбург.
Література
- Den svenska historien : in 10 vol. Stockholm : Bonniers, 1966. Vol. 2. 356 p.
- Nordberg M. I kung Magnus tid. I kung Magnus tid: Norden under Magnus Eriksson, 1317–1374. Stockholm : Norstedts, 1995. 362 p.
- Larsson L.-O. Kalmarunionens tid. Stockholm : Prisma, 2003. 496 p.
- Schirrmacher F. Johann Albrecht I, Herzog von Mecklenburg : in 2 vol. Norderstedt : Hansebooks, 2017.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Альбрехт Мекленбурзький // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альбрехт Мекленбурзький (дата звернення: 4.05.2024).
Оприлюднено: 12.07.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
