Альфа й Омега

Альфа і Омега на вітражі у Єпископальній церкві Св. Павла, м. Мілуокі, США, близько 1883

А́льфа й Оме́га (від назв першої (Α, α) та останньої (Ω, ω) літер грец. Абетки) — вислів на означення початку та кінця, вічності, всеохопності, безперервності та повноти буття, ходу історії, основи й сутності, єдності та боротьби протилежностей. У християнстві літери альфа й омега є найменуванням Бога-творця, Ісуса Христа.

На символіку вислову вплинула юдейська та елліністична література.

Найвірогіднішим джерелом вважають Книгу пророка Ісаї, де Бог названий «Першим і Останнім». У Книзі Об'явлення Івана Богослова вживається як самовизначення Бога-Вседержителя, Ісуса Христа.

У давньогрецькій філософії передає вічність вищого начала. Збереглася незначна кількість зображень альфи й омеги поза християнським контекстом на пам’ятках елліністичної доби в Греції, Малій Азії, Північній Африці.

Як символи вічності, Бога, траплялися у працях ранньохристиянських авторів Пруденція, Тертулліана, Ісидора Севільського, у класичній патристичній літературі. З другої половини 3 ст. зображення грецьких літер стало одним із найважливіших символів християнської іконографії. В 4–5 ст. разом із християнством воно поширилося на теренах Німеччини, Англії, Іспанії, Близького Сходу. Символи часто зображували на гробницях, порталах, стінах церков і будинків, використовували у мозаїках і оздобленні храмів, в іконописі, на проскурах, карбували на церковному начинні, медалях, монетах, папських печатках тощо.

В юдаїзмі, у рабиністичній літературі відповідником є вислів «від алефа до тава» (назви першої та останньої літер єврейського алфавіту).

У переносному значенні вислови «альфа й омега» («головне, основне») і «від альфи до омеги» («від початку до кінця», «від А до Я») вживаються також у художній літературі та публіцистиці. Зокрема, символіку вислову використовував Данте Аліг'єрі, в українській літературі — Леся Українка та ін. письменники.

Цитати

Ти сам Альфа й Омега, всеможний наш боже, І тих літер безчестя од тебе знеможе. Зваж на кривду тих літер і власні обмови, Зваж і турка віддай нам під шаблі марсові.

 (Бучинський-Яскольд О. «Чигирин». Цит. за електронним джерелом: http://litopys.org.ua/old17/old17_19.htm)


Н е о ф і т - р а б
Що за слово?
Є п и с к о п
Те слово — бог. Він альфа і омега, початок і кінець. Ним все настало і ним усе живе, і більш немає богів на світі, окрім сього бога, він є і слово, й сила, і життя.

 (Леся Українка. В катакомбах // Леся Українка. Твори. Київ, 1951, т. 2, с. 233. Цит. за електронним джерелом: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=485)


Література

  1. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. Москва : Гослитиздат, 1955. 668 с.
  2. Уваров А. С. Христианская символика. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. 256 с.
  3. Gauding M. The signs and symbols Bible: the definitive guide to mysterious markings. New York : Sterling Publishing Company, 2009. 400 p.
  4. Семен Г. Парадокси в Біблії // Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. 2012. № 1. С. 125–132. URL: http://www.chnu.edu.ua/res/chnu.edu.ua/period_vudannia/web13/pdf/2012_1/Halyna_Semen.pdf
  5. Забіяка В. А., Забіяка І. М. Світ фразеологізмів. Eтимологiя, тлумачення, застосування. Київ : Академія, 2014. 304 с.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Альфа й Омега // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альфа й Омега (дата звернення: 10.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶