Мозаїка (мистецтво)

Моза́їка (фр. mosaique від італ. mosaico, з лат. opus musivum — те, що присвячено музам) — техніка виконання архітектурного декору, коли сюжетні зображення і орнаменти викладають зі щільно припасованих один до одного окремих шматочків довговічного різнобарвного матеріалу: каменів, гальки, смальти, скла, керамічних плиток тощо.

Мозаїка. Пізньоантична грецька мозаїка підлоги з о. Кос в інтер’єрі замку великого магістра ордену іоаннітів (госпітальєрів) у м. Родосі на о. Родос (Греція)
Мозаїчне зображення на фасаді церкви Сан Фредіано, м. Лукка (Італія)
Мозаїчне зображення в консі порталу на фасаді собору Сан Марко, м. Венеція (Італія)
Мозаїчні зображення на арках, склепіннях, у куполах в інтер’єрі собору Сан Марко, м. Венеція

Характеристика

Мозаїка в будівництві — один із видів оздоблення, що виконують шляхом покриття будівельних виробів і конструкцій шаром мармурової крихти, битого скла, дрібних плиток, керамічних уламків, черепашок тощо на будівельному розчині.

Мозаїкою також називають вид монументального й декоративного живопису, що використовує техніку мозаїки. Мозаїку застосовують як в інтер’єрах будівель і споруд, так і для художнього оздоблення їхніх фасадів.

Окремі елементи мозаїки укріплюють на жорсткій поверхні стіни, підлоги, склепіння, купола, арки тощо на вапняно-піщаному або цементному будівельному розчині чи на спеціальній в’язкій цементній мастиці. Після тверднення розчину утворюється міцна довговічна поверхня, декоративні якості якої іноді посилюють шліфуванням і поліруванням.

У сучасному будівництві широко застосовують мозаїчні підлоги в приміщеннях загального користування і на сходах громадських і транспортних споруд, житлових будинків.

Історична довідка

Мозаїки з кольорової гальки, кераміки, камінців та інших матеріалів відомі в Давній Месопотамії та Стародавньому Єгипті. Високого рівня мистецтво мозаїки досягло у Давній Греції і Стародавньому Римі. Спочатку мозаїчними робили тільки підлоги у багатих будинках, віллах, палацах. Римляни відмовилися від грецьких мозаїк із різнобарвної гальки, вважаючи їх бідними й примітивними; натомість створювали пишні поліхромні композиції з каменів і смальти, зокрема й як настінні панно.

У мистецтві Візантійської імперії та Давньої Русі мозаїку як ефектну й довговічну, але дуже коштовну художню технологію застосовували для опорядження церковних інтер’єрів із широким застосуванням спеціально виготовленої на місці будівництва смальти, зокрема тієї, яка створювала золоте тло зображень. Це мозаїки в інтер’єрах Десятинної церкви, Софійського собору, Михайлівського Золотоверхого собору Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (усі — в м. Києві).

В Україні після Другої світової війни мозаїчне мистецтво відродили художники С. Кириченко (1911–1988; тепер Україна) і Н. Клейн (1921; тепер Росія — 2004; Україна). У техніці мозаїки, що з 1970-х набула значного поширення, іноді поєднаній із рельєфом, працювали художники І. Литовченко, О. Міловзоров, В. Прядка, А. Рибачук, М. Стороженко, В. Мельниченко (1932–2023; Україна) та багато інших.

Різновиди

За характером матеріалу та особливостями його використання розрізняють види мозаїки:

  • майолікова — виконана з поліхромної полив’яної кераміки (майоліки, поширена в ісламських країнах, а також в Іспанії та Португалії);
  • набірна — викладена з невеликих шматочків однорідного матеріалу різних кольорів;
  • римська — складена з дуже дрібних шматочків різнобарвних каменів, з реалістичним відтворенням деталей і кольорових відтінків;
  • скляна — виконана з кольорового скла (технологію опанували й розвинули майстри м. Венеції);
  • флорентійська — набрана з великих пластин мармуру різних барв і текстури.

Галерея

Література

  1. Тищенко О., Дехтяр С. Мозаїка // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 172.
  2. Логвин Г. Собор Святої Софії в Києві. Київ : Мистецтво, 2001. 352 с.
  3. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 281.
  4. Коренюк Ю. Монументальне малярство // Історія українського мистецтва : у 5 т. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. Т. 2: Мистецтво середніх віків. С. 577–657.
  5. Нікітенко Н. Мозаїки та фрески Софії Київської. Київ : Горобець, 2018. 395 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мозаїка (мистецтво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мозаїка (мистецтво) (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.03.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶