Аматі

Віолончель виготовлена Андреа Аматі у сер. 16 ст. (Національний музей музики, Південна Дакота, США)

Ама́ті (італ. Amati) — родина італійських майстрів смичкових інструментів епохи Відродження та бароко. Жили у м. Кремоні (Північна Італія, тепер область Ломбардія). Належали до старовинного роду, який згадується в документах від 1097.

Андреа Аматі (бл. 1535? — бл. 1611?) — родоначальник династії та школи скрипкових майстрів. Уперше виокремив альт і скрипку з сімейства середньовічних віол як самостійні інструменти. Винайшов тип скрипки, що наближається за виразністю звучання до тембру людського голосу, досяг ясного, сріблястого, ніжного звучання інструмента. Дібрав види дерева, що стали характерними для кремонської школи: клен (нижні дека, боки, голівка), ялина чи піхта (верхні дека), на віолончелях і контрабасах — груша чи платан (нижні дека). Створив класичний тип скрипки, який залишається незмінним за загальними обрисами моделі та методами обробки. Використовував лак переважно золотисто-жовтого кольору з легким коричневим відтінком (іноді червоним), що стало традицією для наступників. Усі подальші удосконалення стосувалися переважно сили звуку.

Його сини — Андреа Антоніо Аматі (1555?–1640?) і Джироламо Аматі (1561 — 02.11.1630) продовжили справу батька, створюючи інструменти з витонченими обрисами, більш видовженими середніми вирізами та довгими кутами. Зберегли ніжне й чисте звучання інструментів, але добилися посилення звуку. Працювали разом упродовж 1577–1630.

Син Джироламо Ніколо Аматі (03.12.1596 — 12.04.1684) навчався у батька. Удосконалив скрипку та віолончель. Він — найвідоміший майстер із родини Аматі. Збільшивши формат інструмента, посилив звучання, зберігши м’якість і ніжність тембру.

Син Ніколо Джироламо 2-й Аматі (26.02.1649 — 21.02.1740) був учнем свого батька. У Ніколо також навчалися скрипкові майстри Я. Штайнер, А. Гварнері, Ф. Руджері та А. Страдіварі.

Після смерті Ніколо школу та фабрику Аматі було закрито (12.04.1684). Інструментів сімейства Аматі залишилося дуже мало. Досі м. Кремона в Італії, завдяки Аматі, є «Меккою» струнно-смичкових інструментів. Тут щороку проводиться Міжнародний конкурс майстрів, діють школа та Академія з виготовлення струнних інструментів, єдиний у світі Музей скрипки. До м. Кремони приїздять навчатися або змагатися в конкурсах тисячі охочих.

Література

  1. Витачек Е. Ф. Очерки по истории изготовления смычковых инструментов. Москва : Музыка, 1964. 350 с.
  2. Dilworth J. The Violin and Bow-Origins and Development // The Cambridge Companion to the Violin / Ed. Robin Stowell. Cambridge : Cambridge University Press, 1992. Р. 1–29.
  3. Katz M. The Violin: A Research and Information Guide. Abingdon : Routledge, 2015. 424 p.

Автор ВУЕ

Н. М. Кушка

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Аматі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аматі (дата звернення: 7.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶