Аміак
Аміа́к, амоніак, NН3 [ лат. am(mon)iac(um), грец. ἀμμωνιαϰόν — смолиста камедь] — найпростіша сполука Нітрогену з Гідрогеном. На атомі Нітрогену є вільна електронна пара, яка надає речовині основні властивості. Гібридизація атома Нітрогену близька до тетраедричної, тому молекула має форму правильної піраміди з атомом N у вершині, кут між зв’язками 108°, довжина зв’язку N–H — 1,64 Å.
Зміст
Властивості
Фізичні властивості
Аміак — легкий безбарвний газ з різким характер. запахом, добре розчинний у воді (760 л у воді об’ємом 1 л за температури 20 °С), утворює гідрати складу NH3 · H2O та 2NH3 · H2O, трохи гірше розчинний у спирті етиловому, ацетоні, бензені, трихлорометані (хлороформі). За температури 0 °С та тиску 0,1 МПа маса аміаку об’ємом 1 л становить 0,771 г, температура кипіння — –33,4 °С, температура замерзання — –77,8 °С, отруйний. Рідкий аміак — безбарвна рідина, густина якої 0,6814 кг/м3 за температури кипіння, сильно заломлює світло. Твердий аміак — безбарвні кристали кубічної форми. У рідкому аміаку молекули асоційовані, асоціація зберігається аж до критичної температури. Рідкий аміак під час випаровування вбирає багато тепла.
Хімічні властивості
Аміак здатен розчиняти різні солі й деякі метали. У середовищі кисню аміак горить з утворенням води й азоту. З кислотами утворює солі; з киснем повітря за участі каталізатора (платини) утворює оксиди Нітрогену, які легко перетворити на кислоту азотну (нітратну). Із солями та основами утворює сполуки складу АgСl · 2NН3, Сu(ОН)2 · 4NН3, СdSО4 · 4NН3 та ін. Унаслідок нагрівання з оксидами металічнпих елементів аміак відновлює їх. З лужними і лужно-земельними металами аміак утворює аміди металів, іміди та нітриди (NаNН2 , СаNН, АlN).
Добування
У природі аміак виділяється внаслідок гниття нітрогеновмісних органічних речовин. Найдавніший спосіб добування аміаку — з газів, що утворюються внаслідок коксування вугілля кам’яного. У промисловості аміак синтезують з азоту та водню за температури 300–500 °С та тиску 15– 100 МПа й участі каталізаторів: N2 + 3Н2 ⇄ 2NН3, НΔ = 5,2 кДж.
Використання
Аміак використовують у виробництві нітратної кислоти, добрив азотних, соди вуглекислої й вибухових речовин, у холодильних машинах, для азотування сталевих виробів. Розчин аміаку у воді застосовують у медицині.
Література
- Чабан В. І., Гирка А. Д., Коваленко В. Ю та ін. Безводний аміак — ефективне та економічно виправдане азотне добриво. Донецьк, 2010.
- Яструб Т. О., Кірсенко В. В., Коваленко В. Ф. Токсиколого-гігієнічне обґрунтування безпечності застосування аміаку безводного зрідженого в сільському господарстві з використанням автоматизованого комплексу Blu-Jet Land Runner ІІ // Укр. журн. з проблем мед. праці. 2012. № 3 (31).
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аміак // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аміак (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
