Амонійні добрива
Амоні́йні до́брива — група азотних добрив, що містять азот (Нітроген) в амонійній формі (амоній сульфат, амоній-натрій сульфат, амоній хлорид, амоній карбонат).
Види, склад, добування
Амоній сульфат (азотно-сірчане добриво, азотосульфат, добриво сульфоаміачне) (NH4)2SO4 містить 21 % Нітрогену. Це слабкогігроскопічна сіль, добре розчинна у воді. Амоній сульфат — агресивна речовина, особливо під час зволоження, оскільки внаслідок його гідролізу утворюється сульфатна кислота H2SO4, уміст якої становить близько 0,03 %. Його добувають уловлюванням аміаку сульфатною кислотою, що утворюється як побічний продукт під час коксування вугілля, або нейтралізацією синтетичним аміаком відпрацьованої сульфатної кислоти різних хімічних виробництв. Значну кількість амоній сульфату добувають як побічний продукт під час виробництва капролактаму. Синтетичний амоній сульфат білого кольору, а коксохімічний — містить великі кристали домішок жовтуватого, червонуватого або сіруватого відтінків. Малогігроскопічний, тому за нормальних умов зберігання майже не злежується й зберігає добру розсипчастість. Вносять його в ґрунт без ускладнень. Добриво містить 24 % Сульфуру, тому використання його ефективніше для тих культур, які потребують для живлення багато цього елемента (бобові, капуста, картопля, ріпак тощо). Недоліками є низький уміст Нітрогену й висока фізіологічна кислотність. За його систематичного застосування ґрунт, якщо він не містить достатньої кількості основ, поступово підкислюється, тож потребує періодичного вапнування. Після внесення в ґрунт амоній сульфат швидко розчиняється в ґрунтовій волозі та вступає в обмінні реакції з катіонами ґрунтово-вбирного комплексу (ҐВК):
Амоній обмінно добре закріплюється в ґрунті й залишається доступним для рослин. Амоній сульфат — фізіологічно кисле добриво, оскільки рослини швидше й більше засвоюють катіони NН4+, ніж аніони SН42–. Під час його нітрифікації в ґрунті утворюється нітратна кислота HNO3, а вивільняється сульфатна кислота H2SO4. Ці кислоти підкислюють ґрунтовий розчин і витісняють з ҐВК катіони.
Амоній-натрій сульфат (NH4)2SO4 ∙ Na2SO4 містить 17 % Нітрогену. Це кристалічна сіль, забарвлена домішками в жовтий колір, добре розчинна у воді, малогігроскопічна. Є побічним продуктом виробництва капролактаму, містить 17 % Нітрогену та 8 % Натрію. Сульфур і Натрій робить це добриво цінним для буряків та рослин родин бобових і хрестоцвітих, які добре реагують на ці елементи. Амоній хлорид NH4Cl — дрібнокристалічна сіль білого кольору. Містить 24–25 % Нітрогену. Добувають як побічний продукт під час виробництва натрій хлориду аміачним способом. Добриво добре розчиняється у воді, малогігроскопічне, але містить до 66 % Хлору. Тому в підвищених нормах його не слід уносити під культури, чутливі до цього елемента (гречка, тютюн, овочеві, цитрусові тощо). Заробляти у ґрунт амоній хлорид потрібно завчасно — восени, оскільки ґрунтові колоїди (див. Колоїдні системи) не поглинають Хлор, і за осінньо-зимовий період він вимивається в нижчі шари ґрунту, унаслідок чого значно знижується його токсичність. Унесені в ґрунт амонійні добрива швидко розчиняються й вступають в обмінні реакції з катіонами ҐВК:
Поглинений амоній добре засвоюють рослини. Він не вимивається з ґрунту опадами атмосферними, але внаслідок нітрифікації може переходити в нітратну форму, яку не поглинають колоїди ґрунту, та яка міститься в ґрунтовому розчині й тому може вимиватися.
Використання та ефективність
Амонійні добрива переважно використовують до сівби як основне добриво. Застосування їх для підживлення і в рядки під час сівби менш ефективне, оскільки добрива локалізуються в місцях унесення й менш доступні для молодих рослин, які мають слабкорозвинену кореневу систему. Крім того, інтенсивне надходження амонію в молоді рослини може зумовити токсичну дію надлишку аміаку. Фізіологічна кислотність амонійних добрив зумовлює зміну реакції ґрунтового середовища внаслідок поглинання рослинами катіонів амонію. При цьому в ґрунті накопичуються кислотні залишки, які його підкислюють.
Література
- Науково-методичні рекомендації з оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських культур та стратегії удобрення / За ред. М. М. Городнього. Київ, 2004. 120 с.
- Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення / За ред. Дж. Хофман, Д. Мельничука, М. Городнього. Київ, 2004. 488 с.
- Городній М. М. Агрохімічний аналіз. Київ, 2004. 487 c.
- Господаренко Г. М. Агрохімія. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ, 2018. 557 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Господаренко Г. М. Амонійні добрива // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амонійні добрива (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
