Анабар
Анаба́р (від юкагир. Ану — річка та евенк. біра — річка) — річка у Східному Сибіру, на крайній півночі Росії.
Анабар | |
---|---|
Витік | Анабарське плато |
Гирло | Лаптєвих море |
Довжина (км) | 939 |
Площа басейну (кв.км) | 100000 |
Тип живлення | змішане |
Основні притоки | Стара, Харабил, Ебелях, Удя |
Протікає через території | Сибір |
Зміст
Характеристика
Витік, гирло
Під назвою «Анабар» відома від місця злиття двох річок — Великої та Малої Куонамки (Куонаамки). Її витоком найчастіше вважається витік р. Великої Куонамки, що розташований на Анабарському плато, на висоті 712 м над рівнем моря. Впадає до Лаптєвих моря, утворюючи довгий, звивистий та мілководний естуарій — Анабарську губу.
Протяжність, площа басейну
Загальна довжина — 939 км, власне Анабару (від місця злиття річок) — 381 км. Площа басейну річки — 100 тис. км2.
Напрямок і характер течії
Річка тече в північному напрямку. У верхній течії (Велика Куонамка) проходить Анабарським плато. У місцях виходу порід кристалічного фундаменту долина ущелиноподібна. У руслі є пороги, розширюється лише в місцях впадіння приток. Його ширина — 60–200 м. У середній течії (до гирла р. Доруохи) тече територією лісотундри, набуває рис рівнинної річки. Долина — трапецієподібна, подекуди з урвищами до 40 м заввишки, зі сформованою заплавою. Ширина русла — до 200 м, з вираженими перекатами. У середній течії глибина Анабару — до 4–5 м у плесах і 0,5 м на перекатах. У нижній течії тече болотистою безлюдною тундрою. Тут долина річки широка (до 7 км), з численними старицями й озерами термокарстовими.
Тип живлення
Живлення — змішане, переважно снігове (80 %).
Водний режим, водність
Густота річкової мережі значна, усього в басейні Анабару — понад 1 000 річок.
Середньорічна витрата води: у верхній течії — 95 м3/с (у меженний період — до 40 м3/с); у середній течії — 410–450 м3/с; у нижній течії — понад 500 м3/с. В естуарній частині, нижче місця впадіння повноводних приток Суолама та Уеле, — понад 2 000 м3/с. Загалом максимальні зафіксовані витрати — понад 12 000 м3/с.
Водопілля — наприкінці травня — у червні. Літня межень чітко виражена, у верхній та середній частинах Анабар значно міліє. Наприкінці літа — у вересні спостерігають невисокі дощові паводки. Льодостав — із першої половини жовтня і до травня. У суворі зими (від –40 до –50 °С) промерзає до дна.
Найбільші притоки
Найбільші притоки — Стара, Ари-Мастаах та Хаптасиннаах (ліві). Приймає також притоки Фьодор, Доруоха, Харабил (ліві), Ебелях, Удя, Середня (праві).
Рослинний і тваринний світ
Басейн Анабару лежить у зоні розвитку багаторічної мерзлоти.
Іхтіофауна різноманітна, особливо в низов’ї: таймень, сиг, сиг-чир, харіус сибірський, палія арктична, мересниця озерна, окунь та інші види риб.
Значення
2014 розпочалася розробка родовищ алмазів.
Річка протікає в безлюдному, майже незаселеному регіоні Росії із суворим кліматом. На ній розташовані два єдині в Анабарському улусі Республіки Саха (Якутія) населені пункти — села Саскилах (адміністративний центр улусу) та Юрюнг-Хая (сезонний порт).
Додатково
Гідрологія та ресурси Анабару та його приток вивчені недостатньо.
Література
- Ноговицын Д. Д. Водные ресурсы Якутской АССР и их использование. – Якутск: Изд-во ЯФ СО АН СССР, 1985.
- Нестерева М. И., Тананаев Н. И., Галанин А. А., Гарцман Б. И., Лыткин В. М. Гидрологическая характеристика реки Большая Куонамки (бассейн р. Анабара) // Молодой ученый. 2014. № 12.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістов М. В. Анабар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анабар (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів