Анадир
Ана́дир (чукот. — Й’аайваам) — річка в Росії, на Чукотському півострові.
|
Анадир | |
|---|---|
| Витік | Ілірнейський кряж |
| Гирло | Онемен |
| Довжина (км) | 1150 |
| Площа басейну (кв.км) | 191000 |
| Тип живлення | змішане |
| Основні притоки | Майна |
| Протікає через території | Росія |
Зміст
Характеристика
Витік, гирло
Бере початок на Ілірнейському кряжі (частина Чукотського нагір’я) з невеликого гірського озера. Впадає до затоки Онемен, яка вузькою протокою сполучена з Анадирською затокою Берингова моря.
Протяжність, площа басейну
Довжина — 1 150 км. Площа басейну річки — 191 тис. км2.
Напрямок і характер течії
Спочатку тече на південь. У верхній частині Анадир — гірська річка, зі швидкою течією, валунно-галечниковими перекатами. Потім змінює напрямок на східний та перетинає Анадиро-Пенжинську низовину — типовий тундровий (див. Тундра) ландшафт із великою кількістю озер.
Тип живлення
Живлення змішане — снігове, дощове та підземне (за рахунок підруслових таликів).
Водний режим, водність
Середньорічна витрата води в середній течії Анадиру — 1 200 м3/с, у пригирловій частині — 2 160 м3/с.
Зимова межень дуже низька. Під час повені, що буває наприкінці травня — у червні, рівень води підвищується на 3–5 м. Від липня до жовтня витрати води залежать від атмосферних опадів; характерні дощові паводки.
Льодостав у верхів’ях Анадиру починається у вересні, нижче за течією — у жовтні. Триває приблизно 8 місяців. Товщина льоду на окремих ділянках перевищує 150 см. Скрес і льодохід — наприкінці травня.
Найбільші притоки
Найбільша притока — р. Майна (Майна; права); довжина — 475 км; впадає до Анадиру в нижній течії. Інші важливі притоки — Біла, Танюрер (ліві), Яблон, Єропол, Чинейвеєм (праві).
Клімат
Басейн Анадиру лежить у субарктичному кліматичному поясі із суворими погодними умовами, суцільним поширенням мерзлоти вічної.
Рослинний і тваринний світ
Рослинність долини Анадиру — тундрова, лише в улоговині поблизу с. Маркова є розріджені деревостани модрини. На схилах сопок, крім тундрової рослинності, є кедровий стелюх. У долині — окремі групи дерев берези повислої.
Фауна типова тундрова. Анадир досить багатий рибою, об’єктами риболовлі є сигові (ряпушка, чир, сиг сибірський), харіус, минь тонкохвостий. Окрім того, в Анадирі водиться щука, ялець, карась якутський.
Значення
Великого господарського значення річка не має, оскільки тече практично незаселеною місцевістю. На Анадирі розташовані села Усть-Біла й Марково. Є сезонні поселення чукчів.
Судноплавна для малих річкових суден улітку.
Додатково
На південному березі протоки розташоване м. Анадир — адміністративний центр Чукотського автономного округу. Є морський порт.
В урвищах на схилах річкової долини — потужні льодові жили.
Література
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Том. 19. Северо-Восток. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1969.
- Черешнев И.А. Пресноводные рыбы Чукотки. Магадан : СВНЦ ДВО РАН, 2008.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Анадир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анадир (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
