Анафілактичний шок

Анафілакти́чний шок — тяжка гостра генералізована реакція гіперчутливості негайного (анафілактичного) типу, яка виникає в разі повторного введення в організм алергену, внаслідок чого виділяються медіатори, що порушують діяльності життєво важливих органів і систем.

Етіологія

Етіологічні чинники анафілактичного шоку — інсектна, медикаментозна, харчова алергії, помилки під час здійснення імунотерапії алерген-специфічної.

Виділяють анафілактичний шок:

  • внаслідок несприятливої реакції на правильно введену і відповідно призначену медичну речовину;
  • на введення сироватки;
  • зумовлений патологічною реакцією на вживання їжі;
  • анафілактичний шок неуточнений.

Патогенез

Анафілактичний шок ґрунтується на негайній алергічній реакції I типу. На стадії імунологічних реакцій спостерігається сенсибілізація організму, утворення реагінових антитіл класу E (IgE) під впливом алергену. Зв’язування Fce-фрагментів IgE з опасистими клітинами й базофілами робить їх сенсибілізованими до алергену. Під впливом повторного контакту алергену з антитілом (IgE), зв’язані з ним базофіли та опасисті клітини дегранулюють. Із гранул виділяються медіатори: гістамін, лейкотрієни, калікреїн та інші, що характеризує патохімічну стадію анафілактичного шоку. У деяких випадках його можуть спричинити антитіла класу G (IgG), які утворюють імунні комплекси, активують комплемент і запускають імунну реакцію III типу. При цьому анафілотоксини (С3а, С5а) стимулюють звільнення гістаміну з опасистих клітин, а фактор Хагемана розщеплює калікреїноген у калікреїн, що є джерелом утворення брадикініну.

Виділені в патохімічну стадію анафілактичної реакції медіатори підсилюють судинну проникність, призводять до втрати рідини з кров’яного русла, зменшення об’єму крові, що циркулює, розширення судин, скорочення гладенької (непосмугованої) мускулатури бронхів, гіперсекрецію слизу, що є виявом наступної патофізіологічної стадії анафілактичного шоку. У результаті виникають гемодинамічні порушення, знижується ударний об’єм серця, падає фракція викиду, розвивається судинний колапс, артеріальний тиск швидко падає нижче 90/60 мм рт. ст., хворий непритомніє. Порушення мікроциркуляції під час анафілактичного шоку характеризуються зменшенням капілярного кровотоку, зниженням доставляння кисню й енергетичних субстратів до важливих органів і виведення з них продуктів обміну. Розвивається метаболічний ацидоз, гіперкоагуляція.

Клініка

Клінічними проявами анафілактичного шоку є падіння артеріального тиску нижче 90/60 мм рт. ст., порушення дихання (задишка, бронхоспазм, ядуха), діяльності шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, пронос), шкірний висип, ангіонабряк. У разі парентерального введення препаратів медикаментозний анафілактичний шок розвивається зазвичай миттєво, за перорального — через 30–60 хв.

Лікування

Хворим вводять адреналін 0,1 %-й розчин у дозі 0,01 мл/кг (максимальна доза 0,5 мг, 0,5 мл розчину адреналіну), внутрішньом’язово в дельтоподібний м’яз, передньолатеральну поверхню стегна. Адреналін вводять повторно кожні 5 хв, якщо є показання, контролюючи симптоми (свідомість, колір шкіри, частота серцевих скорочень) і рівень артеріального тиску. У шпитальних умовах адреналін 0,1–0,5 мг 0,1 %-й розчин (0,1–0,5 мл) вводять внутрішньовенно. Пацієнта кладуть на спину з опущеною донизу головою і піднятими ногами. Метилпреднізолон 2–3 мг/кг/дб внутрішньовенно; преднізолон 1–2 мг/кг тричі на добу внутрішньовенно. Якщо хворий притомний, вводять димедрол 1 %-й розчин 1 мл, хлоропірамін 2 %-й розчин 1 мл або клемастин 1 %-й розчин 2 мл внутрішньом’язово. У разі бронхоспазму — небулізація зі сальбутамолом 2,5 мг, еуфілін 2 %-й розчин 5 мл кожні 30 хв внутрішньовенно повільно чи внутрішньовенно крапельним методом. Кисень зі швидкістю 6–8 л/хв, внутрішньовенне введення фізіологічного або колоїдних розчинів.

Література

  1. Бабаджан В. Д., Кузнецова Л. В., Зайков С. В. та ін. Анафілаксія. Київ : ТОВ «Актавіс Україна», 2014. 228 с.
  2. Anaphylaxis: Guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology // Allergy. 2014. № 69 (8). P. 1026–1045.
  3. Ляхович Р. М. Анафілактичний шок: сучасний алгоритм екстреної догоспітальної та ранньої госпітальної медичної допомоги // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. 2015. № 1. С. 87–91.
  4. Зайков С. В., Богомолов А. Є. Анафілактичний шок: профілактика та лікування // Астма та алергія. 2016. № 1. С. 47–50.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кравчун П. Г., Бабаджан В. Д. Анафілактичний шок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анафілактичний шок (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.01.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶