Ангара
|
Ангара | |
|---|---|
| Витік | Байкал |
| Гирло | Єнісей |
| Довжина (км) | 1779 |
| Тип живлення | озерний, сніговий, дощовий |
| Основні притоки | Іркутськ, Ока, Кова, Мура, Тасєєв, Ілім, Чадобець, Іркінєєва |
| Протікає через території | Іркутська область, Красноярський край, Росія |
| Міста на березі | Іркутськ, Ангарськ, Братськ, Усть-Ілімськ, Кодинськ |
Ангара́ — річка в Іркутській області та Красноярському краї Російської Федерації, найбільша притока Єнісею. Єдина річка, що витікає з озера Байкал.
Назва річки походить від евенкійського онган (множина онгар) — дрібна сосна, що росте на заплавних берегах, або тунгуського онгар — зимове мохове пасовище оленів.
Характеристика
Виток Ангари розташований між смт Листвянка та Порт Байкалом, за 60 км від м. Іркутська, у цьому районі ширина Ангари — 850 м, глибина — 1,5 м, на плесах — до 5 м. У місці витоку ніколи повністю не замерзає. Довжина — 1779 км. Перетинаючи Середньосибірське плоскогір’я, впадає до річки Єнісею, збільшуючи його водність майже вдвічі. Глибина Ангари біля гирла — від 2,1 м на відмілинах до 4,8 м на фарватері, ширина — 1400 м (на Стрілківських порогах — 880 м).
До спорудження каскаду ГЕС (1950–1970-ті) на значних ділянках Ангара була стрімкою, бурхливою річкою. Прорізаючи верстви міцних гірських порід (переважно долеритів), Ангора утворювала пороги з бурхливою течією та уступами повздовжнього профілю 2–8 м і т. з. шивери — виходи скельних порід у руслі, між якими рукави річки перетворюються на стрімкі потоки. Швидкість течії в межах порогів 3,2–4,5 м/с. Найбільший каскад порогів розташовувався нижче сучасного м. Братська — пороги Пʼяний, Похмільний, Падунський (локальне падіння річки — 5,8 м), Довгий (8,0 м), Дубининський, Шаманський, Єршовий тощо. Через це судноплавство по Ангарі було ризикованим. У 1966–1969 ці пороги були затоплені водами Братського водосховища. Сенькіна, Аплинська, Горохова шивери затоплені Богучанським водосховищем. Пороги, що залишилися нижче, не становлять особливої небезпеки для судноплавства.
Тип живлення Ангари — змішаний: озерний, сніговий та дощовий. Натепер стік Ангари майже повністю зарегульований. На річці побудовано каскад ГЕС (вверх за течію): Іркутська (1956, потужність 662 МВт), Братська (1966, 4500 Мвт), Усть-Ілімська (1979, 3840 МВт), Богучанська (2014, 2997 МВт). Відповідно, водний режим Ангари визначається роботою гідровузлів. Від січня до березня здійснюється передповеневе спрацювання водосховищ — у квітні відбувається зниження фактично до значення мертвого рівня. Потім рівень води підвищується і сягає максимуму в червні — липні, після чого знову спадає. Друге підвищення спостерігається в жовтні — на початку грудня. У пригирловій частині Ангари (с. Татарка) мінімальні витрати води — 1380 м3/с, макс. — 28 400 м3/с, середньобагаторічні — 5250 м3/с, у районі Іркутська — 1950 м3/с. Льодовий режим Ангари формується під впливом стоку води з озера Байкал із вищою температурою, ніж мають притоки. Також на ньому позначаються скиди води на ГЕС. Льодохід тривалий — від середини жовтня (до 1,5 місяця). Скрес — у середині квітня, у низовʼї — на початку травня.
Ангара приймає багато приток, деякі з них — багатоводні бурхливі річки. Найбільші ліві притоки — Іркут, Ока, Кова, Мура, Тасєєва (нижче злиття великих річок Уди та Бірюси), праві — Ілім, Чадобець, Іркінєєва.
На Верхній Ангарі розташовано шерегу міст, серед них Іркутськ (620 тис. осіб), Ангарськ, Усольє-Сибірське. Біля ГЕС були побудовані промислові центри — міста Братськ (240 тис. осіб) та Усть-Ілімськ. На Середній і Нижній Ангарі розташовані старовинні сибірські села (смт Стрілка у гирлі Ангари; засноване 1647), а також нове м. Кодинськ (засноване 1989). Загалом басейн Ангари — це малообжиті тайгові райони Східного Сибіру.
Іхтіофауна Ангари налічує понад 30 видів, серед них — східний лящ, ялець, сибірська плотва (чабак), щука, минь, у притоках зі швидкою течією — харіус. Унаслідок спорудження водосховищ значно скоротилися популяції стерляді, нельми, проте на багатих зоопланктоном мілководдях Братського водосховища розмножилася пелядь.
Використання
У гідровузлах Ангарського каскаду відсутні суднопропускні споруди, тому судноплавство можливе лише на окремих відрізках (Листвянка — Іркутськ — Братськ, Богучанська ГЕС — гирло). ГЕС Ангарського каскаду мають велике значення для економіки Сибіру. Крім 4-х наявних, нижче по течії заплановано будівництво ще 3-х електростанцій у 2022–2032. Екологічні організації виступають проти цього, оскільки водосховища змінили гідрологічний режим Ангари і долинні екосистеми, були затоплені населені пункти.
Братське водосховище — друге за об’ємом у світі (169,3 км3), має максимальну глибину 150 м, середню — 30 м, повний водообмін у ньому відбувається лише за 2 роки, в Усть-Ілімському — за 7 місяців. Береги водосховищ руйнуються через інтенсивну абразію, також розвинений карст.
Література
- Ресурсы поверхностных вод СССР : в 20 т. / Под ред. В. Г. Симова. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1972. Т. 16: Ангаро-Енисейский район. Вып. 2: Ангара. 592 с.
- Антипов А. Н., Абасов Н. В., Бережных Т. В. и др. Географические закономерности гидрологических процессов юга Восточной Сибири. Иркутск : Институт географии СО РАН, 2003. 208 с.
- Бурыкин А. А. Енисей и Ангара. К истории и этимологии названий гидронимов и изучению перспектив формирования географических представлений о бассейнах рек Южной Сибири // Новые исследования Тувы. 2011. №. 2–3 (10–11). С. 279–304.
- Синюкович В. Н., Курбатова Н. Н., Чернявская И. А. Водный режим Усть-Илимского водохранилища в период нормальной эксплуатации // География и природные ресурсы. 2011. № 1. С. 85–92.
- Мамонтов А. А., Мамонтова Е. А., Тарасова Е. Н. Стойкие органические загрязнители в р. Ангара и Ангарских водохранилищах // Chemical Bulletin of Kazakh National University. 2013. № 4. С. 79–88.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістов М. В. Ангара // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ангара (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
