Ангкор
Ангко́р (кхмер. អង្គរ) — археологічний парк із руїнами кількох столиць Кхмерської імперії 9–15 ст. у провінції Сіємреап у північно-західній частині Камбоджі, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (з 1992).
Історична довідка
На території Археологічного парку Ангкор поблизу північного узбережжя найбільшого в Індокитаї озера Тонлесап була розташована колишня столиця Кхмерської імперії (9–14 ст.), заснована її сдатєм («королем») Яшоварманом I (899–917) і на його честь названа Яшодгарапура.
У 1177 місто з великою кількістю індуїстських храмів було зруйноване внаслідок війни кхмерів із державою Тямпа, розташованою на території нинішнього Центрального В’єтнаму.
Після вигнання тямів місто відроджено кхмерським сдатєм Джаяварманом VII (1181–1218), який дав відбудованій камбоджійській столиці нову назву Ангкортхом («велика столиця»), скорочено — Ангкор. Окрім того, започаткував відновлення старих і спорудження нових кам’яних храмових комплексів, що продовжили його наступники.
У 1431 під час війни кхмерів із сіамцями Ангкор був знову зруйнований, після чого втратив статус столиці і швидко занепав, але залишився культовим пристановищем для невеликої громади буддійських та індуїстських ченців. Наприкінці 15 ст. Ангкор остаточно покинули мешканці, його руїни поглинули джунглі.
1857 на Ангкор натрапив і стисло описав французький християнський місіонер і мандрівник Ш.-Е. Буйєво (1823–1913).
1860 Ангкор відвідав і дослідив французький мандрівник і науковець А. Муо (1826–1861), після чого в тих місцях почалися розкопки, розчищення джунглів та інші дії з відновлення початкового вигляду історико-архітектурної пам’ятки. Від 1898 провідну роль у цих роботах відігравав Французький інститут Далекого Сходу та Археологічна місія в Індокитаї.
Після краху в 1950-х режиму французького колоніального панування в Індокитаї польові дослідження було згорнуто.
Суттєвої шкоди пам’яткам Ангкора внаслідок актів вандалізму завдав режим «червоних кхмерів» (1975–1979). Після його повалення Ангкор перетворено на історичний заповідник і взято під охорону камбоджійської держави, яка за міжнародної підтримки поновила відновлювальні роботи та зробила Ангкор головною історико-туристичною пам’яткою країни.
Характеристика
Найбільший храмовий комплекс Ангкора збудований за часів сдатя Сур’явармана II (1113–1150) та присвячений богу Вішну головний індуїстський «Храм Ангкор» Ангкор-Ват площею понад 200 км2. Цей пірамідальний із 3 прямокутними терасами та 5 баштами храм складається з прикрашених різьбою і барельєфами, об’єднаних у єдиний архітектурний ансамбль галерей, стін і веж. Висота центральної вежі — 65 м.
Серед інших храмових комплексів Ангкора особливо цінними є культова споруда Яшодгарапури — храм Бантай Кдей; присвячений «предку Брахми» храм Тапрум, який Джаяварман VII наказав збудувати на честь своєї матері, та храм Байон — головна архітектурна пам’ятка комплексу, кам’яні вежі якої прикрашені вирізьбленими з каменю гігантськими портретами. Припускають, що це зображення кхмерського сдатя Джаявармана VIII (1243–1295), за правління якого споруджено храм.
Література
- Glaize M. V. Les monuments du groupe d' Angkor. Paris : J. Maisonneuve, 1993. 285 p.
- Forbes A., Henley D. Angkor: Eighth Wonder of the World. Chiang Mai : Cognoscenti Books, 2011. 160 р.
- Кучменко Е. М., Мельничук Т. Ф. Культурологія. Історія світової культури. 2-ге вид., допов. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2014. 478 с.
- Petrotchenko M. Le guide des temples d'Angkor. Bangkok : Amarin Printing and Publishing, 2015. 384 p.
- Підберезних І. Є. Країни Південно-Східної Азії: історичний, політичний, культурний екскурс. Миколаїв : Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2016. 264 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Рубель В. А. Ангкор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ангкор (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
