Англіканська співдружність
Англіка́нська співдру́жність (англ. The Anglican Communion) — міжнародна федерація помісних Англіканських церков (див. Англіканство), що історично пов’язані з Церквою Англії, перебувають у євхаристичному спілкуванні, визнають першість Кентерберійської кафедри.
Історична довідка
1534 на хвилі європейської Реформації конституйовано незалежну від Риму Церкву Англії: «Акт про верховенство» («The Act of Supremacy») проголосив короля «Захисником віри» і єдиним главою Церкви на англійській землі. У цей же час формується Церква Ірландії та Церква Шотландії (тепер Шотландська єпископальна церква).
Розселення англійців у колоніях Британської імперії від 17 ст., утворення діаспор в інших країнах та активна місіонерська діяльність обумовили поширення англіканства далеко поза межами імперії.
Для здійснення місії було засновано низку організацій — Товариство поширення християнського вчення (1699), Товариство проповіді Євангелія закордоном (1701), Церковне місіонерське товариство (1799), — які навертали тубільне населення британських колоній.
З кін. 18 — поч. 19 ст. Церква Англії почала призначати т. з. колоніальних єпископів, 1841 створено Колоніальна єпархіальна рада. Поступово відбулося делегування церковних повноважень новосформованому місцевому духовенству, помісні синоди керували церковним життям незалежно від Церкви Англії.
Американська революція 1775–1783 призвела до оголошення незалежності британських колоній у Новому Світі та заснування Єпископальної церкви США. 1893 утворено Англіканську церкву Канади.
Сучасний стан
Станом на 2021 до Англіканської співдружності входять 46 членів – 41 національна церква та 5 екстра-провінцій у понад 165 країнах світу. Серед них: Церква Англії, Церква у Вельсі, Єпископальна церква США, Англіканська церква Канади, Англіканська церква Південної Америки, Церква Англії в Австралії, Англіканська церква Кореї, Церква провінції Уганди, Церква провінції Вест-Індії та ін. Всі помісні англіканські церкви адміністративно незалежні, сукупно об’єднують, за оцінками, бл. 70-80 млн. вірян. Поряд з тим, Церква Англії виступає як «материнська» у канонічному спілкуванні.
Символом канонічної єдності Англіканської співдружності є згода в засадничих доктринальних положеннях, визнання «Книги спільної молитви», яку церкви дотримуються у віровченні та літургії.
Від 1867 всесвітнім консультативним центром Англіканської співдружності є Ламбетські конференції, що скликаються приблизно кожні 10 років. Наступна Ламбетьска конференція запланована в липні – серпні 2022 за темою «Божа церква для Божого світу» («God’s Church for God’s World: walking, listening and witnessing together»).
Співдружність зорганізована як сукупність провінцій (національних або регіональних) та екстра-провінцій. Основною адміністративною одиницею провінцій є діоцез (утворюється з парафій чи місцевих громад) під управлінням єпископа. Вищими органами англіканських церков є синоди, до яких входять єпископат, священики і миряни. Проте Церква Англії, що має статус державної, зберігає свої особливості в управлінні, стосунках з монаршою владою, участі в політичних інститутах (зокрема у парламенті), призначенні вищого духовенства тощо.
Архієпископ Кентерберійський як примас Церкви Англії символічно вважається «першим серед рівних» щодо очільників інших церков співдружності (хоча й не володіє адміністративно-церковною владою поза межами Церкви), є головою Ламбетських конференцій. Відтак виділяють 4 основні інструменти координації Англіканської співдружності: 1) авторитет Архієпископа Кентерберійського, 2) Ламбетські конференції, 3) зустрічі примасів Церков, 4) Англіканська консультативна рада (заснована рішенням Ламбетської конференції 1968, збирається в середньому щотрироки).
Церкви Англіканської співдружності беруть активну участь в екуменічному русі, міжконфесійному діалозі.
Англіканські громади в Україні знаходяться під юрисдикцією діоцеза в Європі Церкви Англії.
Офіційний сайт Англіканської співдружності: https://www.anglicancommunion.org/
Література
- Ward K. A History of Global Anglicanism. Cambridge : Cambridge University Press, 2006. 376 p.
- Kaye B. An Introduction to World Angliсanism. New York : Cambridge University Press, 2008. 290 p.
- Ігнатьєва О. С. Англіканська співдружність: переосмислення цілей і напрямів місіонерської діяльності // Наука. Релігія. Суспільство. 2010. № 4. С. 120–125.
- The Oxford History of Anglicanism : in 5 vol. / Ed. by A. Milton. Oxford; New York : Oxford University Press, 2017–2018.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Англіканська співдружність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Англіканська співдружність (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
