Андреєвський, Сергій Аркадійович
Андреє́вський, Сергі́й Арка́дійович (10.01.1848, с. Олександрівка, тепер м. Олександрівськ у складі Артемівського району м. Луганська, Україна ― 09.11.1918, м. Петроград, тепер м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) — юрист, письменник, критик, перекладач. Писав російською мовою.
|
Андреєвський, Сергій Аркадійович | |
|---|---|
| Народження | 10.01.1848 |
| Місце народження | Олександрівськ |
| Смерть | 09.11.1918 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Напрями діяльності | юриспруденція, літературна творчість, поезія, переклад |
Життєпис
Народився у дворянській родині. 1865 із золотою медаллю закінчив місцеву гімназію та вступив на юридичний факультет Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
1869 був кандидатом на судові посади при прокурорі Харківської судової палати, потім слідчим у м. Карачеві (тепер Брянська обл., Російська Федерація).
З 1870 ― товариш прокурора окружного суду в м. Казані (тепер РФ), а з 1871 ― у м. Санкт-Петербурзі. У Петербурзькому окружному суді, працюючи під керівництвом А. Коні, зарекомендував себе як непересічний судовий оратор.
1878 Андреєвський відмовився виступати обвинувачем у справі народниці В. Засулич, яка здійснила замах на петербурзького градоначальника Ф. Трепова, через що був відправлений у відставку.
Того ж року став працювати юрисконсультом у банку, а згодом вступив до адвокатури. Був адвокатом з кримінальних справ. Судові промови, що зробили його відомим, опубліковані окремою книгою, яка витримала кілька перевидань.
Творчість
Андреєвський був також письменником, автором поем і віршів. З початку 1880-х друкував свої твори у журналі «Вісник Європи» («Вѣстникъ Европы»). 1881 у книзі «Літературне читання» опубліковані його художня проза та публіцистичні твори. Написав низку критичних статей про Є. Баратинського, М. Некрасова, І. Тургенєва, Ф. Достоєвського, Вс. Гаршина, М. Лермонтова та ін.
1886 побачила світ перша збірка віршів Андреєвського, до якої увійшли поеми «На світанку днів» («На утре дней»), «Морок («Мрак»»), «Заручені» («Обрученные»), а в 1898 ― друга збірка.
Перекладав російською мовою твори Е. По, А. де Мюссе, Ш. Бодлера, Сюллі-Прюдома та ін.
П. Грабовському належить переспів одного з віршів Андреєвського — «Світлий образе привиду милого» (1897).
Твори
- Стихотворения (1878–1885). Санкт-Петербург : Типография А. С. Суворина, 1886. 288 с.
- Литературные чтения: Баратынский. Достоевский. Гаршин. Некрасов. Лермонтов. Лев Толстой. 2-е изд. Санкт-Петербург : [б. и.], 1891. 288 с.
- Избранные труды и речи / Сост. И. Потапчук. Москва : Автограф, 2000. 424 с.
Література
- Гусев В. А. Закономерности развития русской литературы последней трети ХIХ века. Днепропетровск : [б. и.], 1991. 203 с.
- Русская литература рубежа веков (1890-е — начало 1920-х годов) : в 2 кн. Москва : Наследие, 2000–2001.
- Русская драма и литературный процесс: к 75-летию А. И. Журавлевой. Москва : Совпадение, 2013. 440 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Андреєвський, Сергій Аркадійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андреєвський, Сергій Аркадійович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 29.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
