Андронаті, Сергій Андрійович
Андрона́ті, Сергі́й Андрі́йович (19.09.1940, м. Одеса,тепер Україна — 29.06.2022, там само) — учений у галузі біоорганічної та фармацевтичної хімії, доктор хімічних наук (з 1976), професор (з 1984), академік НАН України (з 1988), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1990), почесний професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (з 2010), почесний член Академії наук Молдови.
|
Андронаті, Сергій Андрійович | |
|---|---|
| Народження | 19.09.1940 |
| Місце народження | Одеса |
| Смерть | 29.06.2022 |
| Місце смерті | Одеса |
| Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
| Місце діяльності | Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського |
| Напрями діяльності | біоорганічна та медична хімія |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки | 1991 |
Життєпис
Народився у сім’ї службовця. 1964 з відзнакою закінчив хімічний факультет, 1968 ― аспірантуру кафедри органічної хімії хімічного факультету Одеського державного університету ім. І. Мечникова, науковий керівник — професор О. Богатський. Водночас з 1966, після служби у лавах Радянської армії, працював в Одеському державному університеті ім. І. Мечникова: інженер (1966), старший інженер (1968–1970), старший викладач (1970–1971), доцент кафедри органічної хімії (1971–1978).
У 1970 захистив кандидатську, у 1976 ― докторську дисертацію.
Протягом 1972–1976 — виконувач обов’язків старшого наукового співробітника, згодом — завідувач відділу хімії азотовмісних гетероциклів Інституту органічної хімії АН УРСР (1976–1978). Після створення в м. Одесі Фізіко-хімічного інституту АН УРСР (тепер Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського) — заступник директора з наукової роботи (1972–1984), директор (з 1984). Водночас голова Південного наукового центру НАН України (з 1984), завідувач кафедри фармацевтичної хімії Одеського державного університету ім. І. Мечникова (з 1998).
Член Президії НАН України (з 2004).
Займається науково-організаційною та громадською діяльністю. Науковий керівник Хіміко-фармацевтичного навчально-науково-виробничого комплексу НАН України і МОН України. Член правління Українського хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва і Міжнародного товариства з гетероциклічної хімії, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, наукових рад Відділення хімії НАН України з проблем «Органічна хімія», «Хімічна екологія», Української федерації вчених. Голова Координаційної ради Відділення хімії НАН України з проблеми «Наукові основи створення лікарських препаратів».
Був народним депутатом СРСР (1989–1991).
Член редакційних колегій низки наукових фахових періодичних видань.
Голова Одеського відділення Товариства дружби «Україна — Греція».
Наукова діяльність
Наукові дослідження стосуються розроблення методів синтезу, вивчення структури, конформацій, фізіологічної активності, механізмів дії біологічно активних сполук і пов’язані зі створенням теоретичних основ спрямованого синтезу психофармакологічних, антигіпоксичних, серцево-судинних, антитромботичних, противірусних і інтерфероніндукувальних засобів. Спільно з іншими науковцями розробив методи синтезу нових похідних хіназоліну, 1,4-бенздіазепіну, 1,3,4-бензтриазепіну, 1,5-бенздіазоцину, 1,4,5-бензтриазоцину. За його участі:
- синтезовано 1,6-бенздіазоніни, каркасні похідні 1,4-бенздіазепінів, низку різноманітних макрогетероциклічних систем, поліядерні карбо- й гетероциклічні сполуки;
- установлено зв’язок між структурою, конформаціями, фізичними, хімічними, фізико-хімічними та фармакологічними властивостями різноманітних похідних піримідину, хіназоліну, 1,4-бенздіазепіну, 1,5-бенздіазоцину, азотистих макрогетероциклів, поліядерних гетероциклічних систем, олігопептидів, пептидоміметиків, флуорену, антрацену й інших сполук, кореляції спектральних властивостей, полярності, основності, ліпофільності з фізико-хімічними константами, які характеризують електронну природу та стеричні особливості замісників, структуру асоціатів молекул 1,4-бенздіазепінів;
- досліджено проблеми тонкої будови, стереохімії, стереодинаміки речовин.
Заснував в Одесі наукову школу в галузі біоорганічної та медичної хімії.
Написав 9 монографій, понад 600 наукових статей, має понад 125 патентів і авторських свідоцтв.
Визнання
Лауреат Державної премії СРСР (1980), Державної премії України в галузі науки і техніки (1991), Премії президентів академій наук України, Білорусі й Молдови (1998).
Отримав відзнаку НАН України «За наукові досягнення» (2007).
Нагороджений почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002), орденами «Знак Пошани» (1981), «Дружби народів» (1986), «За заслуги» 3, 2, 1 ступенів (2002, 2012, 2016).
Праці
Медицинская химия. Структура, свойства, молекулярные механизмы действия биологически активных веществ. Одесса : Астропринт, 2006. 131 с.
У с п і в а в т.:
- Транквилизаторы. 1,4-бенздиазепины и родственные структуры. Киев : Наукова думка, 1980. 138 с.
- Феназепам. Киев : Наукова думка, 1982. 288 с.
- Механизмы действия анксиолитических, противосудорожных и снотворных средств. Киев : Наукова думка, 1988. 255 с.
- Физико-химические основы усиления трансдермального введения лекарственных препаратов. Одесса : Астропринт, 2002. 223 с.
- Cytotoxic and Antiviral Properties of 4,4’-bis-Aminoalkoxybiphenyls // Journal of Health Sciences. 2014. № 4 (16). P. 272–277.
- Virtual Screening, Synthesis and Biological Evaluation of DNA Intercalating Antiviral Agents // Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters. 2017. Vol. 27. Is. 16. P. 3915–3919.
- Синтез та антиагрегаційна активність антагоніста αIIIbβ3-рецепторів на основі 2-(4-піперазин-1-іл)-3Н-хіназолін-4-ону // Доповіді Національної академії наук України. 2019. № 9. С. 60–67.
Література
- Андронаті Сергій Андрійович. Одеса : [б.в.], 1998. 132 с.
- Андронаті Сергій Андрійович // Шаров І. Ф. Вчені України: 100 видатних імен. Київ : АртЕк, 2006. 486 с.
- 70-річчя академіка НАН України С. А. Андронаті // Вісник Національної академії наук України. 2010. № 9. С. 61–62.
- Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна академія наук України 1918–2013. Персональний склад. 6-те вид., допов. і випр. Київ : Фенікс, 2013. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Березовська О. В. Андронаті, Сергій Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андронаті, Сергій Андрійович (дата звернення: 15.05.2024).
Оприлюднено: 13.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
