Андрузький, Георгій Львович
Андрýзький, Гео́ргій (Юрій) Льво́вич (08.06.1827, с. Вечірки, тепер Пирятинського району Полтавської області, Україна — дата й місце смерті невідомі) — громадсько-політичний діяч, правознавець, поет. Писав українською та російською мовами.
|
Андрузький, Георгій Львович | |
|---|---|
| Народження | 08.06.1827 |
| Місце народження | Вечірки |
| Смерть | невідомо |
| Місце смерті | невідомо |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Напрями діяльності | літературна творчість, поезія |
Життєпис
Народився у сім’ї дворянина, дрібного поміщика. Навчався у пансіоні Першої Київської гімназії (1839‒1845). 1845 вступив на юридичний факультет Київського університету Св. Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
1946 познайомився з Т. Шевченком і був прийнятий до Кирило-Мефодіївського товариства. У квітні 1847 Андрузького було заарештовано. Під час допитів він дав свідчення, які були використані проти інших членів Кирило-Мефодіївського товариства, зокрема Т. Шевченка. Цього ж року Андрузького вислано під нагляд поліції до м. Казані з правом навчатися у місцевому університеті. Однак у грудні 1847 його відраховано з університету за станом здоров’я (хвороба очей) та через незадовільну поведінку, відправлено до м. Петрозаводська, де він служив канцеляристом, перебуваючи під суворим наглядом поліції.
У березні 1850 під час обшуку поліція вилучила в Андрузького щоденник, його власні вірші, записи українських пісень і поезії Т. Шевченка, а також «Начерки Конституції Республіки». Відповідно до цього проекту Конституції (1846‒1847), укладеного під впливом М. І. Гулака, Андрузький пропонував створити федерацію слов’янських країн без Росії зі столицею в м. Києві й назвав її «Слов’янські Сполучені Штати». За написання «Начерків…» Андрузького заарештовано й заслано до Соловецького монастиря (1850‒1854). Вийти на волю йому допомогли події Кримської війни 1853–1856: за активну участь в обороні монастиря під час нападу англійської ескадри (20.07.1854) Андрузького переведено до м. Архангельська, де він служив у канцелярії місцевої палати кримінального та цивільного суду. 1856 йому було дозволено повернутися до України, де він працював у Полтавській судовій палаті під наглядом поліції (1857–1864). У січні 1864 його було звільнено від поліцейського нагляду. Подальша доля, дата смерті та місце поховання Андрузького невідомі.
Наукова діяльність і творчість
Основна праця Андрузького — «Конституція Республіки». Відомі три його проекти, які містили розробки з окремих державно-правових проблем, але жоден з них не був завершений. Написані, ймовірно, 1846–1850.
Погляди Андрузького на форми держави еволюціонували від схвалення ідеї монархії конституційної (перший і другий проекти Конституції) до визнання переваг республіки президентської (третій проект — «Начерки Конституції Республіки»). При цьому Андрузький обстоював соборність українських земель («Україна з Чорномор’ям, Галичиною та Кримом»).
Він обґрунтував принципи рівності всіх перед законом і підкреслював, що сутність свободи полягає у тому, що «я сам ні від кого, крім Бога, закону і влади, встановленої законом, не залежу».
Автор низки поезій: «Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна», «Чи ж то в панів спина болить?», «Була колись годинонька», «Козак плаче й сам не знає» та ін., в яких відчувається значний вплив Т. Шевченка. У творах Андрузького головну увагу надано поневоленню України Російською імперією.
Література
- Кирило-мефодіївське товариство : в 3 т. / Упоряд.: І. І. Глизь Іван Іванович, О. О. Франко. Київ : Наукова думка, 1990. Т. 2. 692 с.
- Шевчук В. О. Із вершин і низин: Книга цікавих фактів із української літератури. Київ : Дніпро, 1990. 446 с.
- Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. Київ : Право, 1997. 443 с.
- Чуйко Т., Орлова Н. Згадайте, братія моя: Київ Тараса Шевченка. Київ : Либідь, 2015. 256 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Купчик Я. І. Андрузький, Георгій Львович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрузький, Георгій Львович (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 01.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
