Андрушко, Василь Іванович
Андру́шко, Васи́ль Іва́нович (22.03.1953, смт Ланчин Надвірнянського р-ну, тепер Івано-Франківська обл., Україна) — скульптор, художник, графік, поет.
|
Андрушко, Василь Іванович | |
|---|---|
| Народження | 22.03.1953 |
| Місце народження | Ланчин |
| Alma mater | Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва |
| Напрями діяльності | художня творчість, скульптура, поезія, графіка |
Життєпис
Народився у сім’ї робітників. Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів (1972) та Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (1982; викладачі І. Курилич, М. Вендзилович, Е. Мисько).
Працював оформлювачем на Івано-Франківському художньому комбінаті (1983–1987), з 1988 — в Івано-Франківському відділі Художнього фонду України як художник-монументаліст. Викладав образотворче мистецтво в Коломийському індустріально-педагогічному технікумі (1997–1999), Коломийському педагогічному коледжі (1999–2012), ст. викладач кафедри гуманітарних дисциплін Коломийського інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (2005–2013).
Член Національної спілки художників України (з 1993), член Коломийської асоціації митців та один із її співзасновників (з 1994), член Національної спілки письменників України (з 2018).
Від 1982 мешкає в м. Коломиї.
Творчість
Для В. Андрушка мистецтво має сенс лише як необмежений філософський пошук та духовна практика самовдосконалення. Постійно експериментує, використовуючи різні техніки в скульптурі, живописі, графіці, вільно переходячи від фігуративного до абстрактного. Віддає перевагу авангардному світогляду.
Упродовж 1985–2000 співпрацював із художником М. Ясінським над проектами інтер’єрів Музею писанкового розпису в м. Коломиї. Автор пам’ятника І. Франку в м. Коломиї (2012; у співавт. з В. Гурмаком).
Розпочав із дерев’яної скульптури. Для робіт характерна лаконічність пластичної мови, у якій домінують геометричні форми, що споріднює творчий експеримент митця з пошуками авангардистів: «Музики» (1986), «Людина і птах» (1991), «Людина на межі» (1996), «Яблуко Ньютона» (2007), «Сон» (2009), «Світанок» (2010) та ін.
Працює із шамотом: «Злиття» (2010), «Жінка з мушлею» (2011) та ін.
На поч. 21 ст. створив серію левкасів, які скомпоновані за колажним принципом і поєднують мистецьку поетичність із філософською глибиною думки, сміливістю колористики.
Активно розвиває релігійні теми: «Різдво» (2006), «Марія» (2008), «Богородиця» (2010), «Розп’яття» (2009) та ін.
Улюблений образ — козак-бандурист Мамай: «Мамай» (2006), «Мамай і молодиця» (2007).
Оригінальною є графічна серія «Із Книги та життя». Графікою Андрушка оформлені книжки А. Малащука, В. Рябого та ін.
У творчому активі 8 персональних виставок, Андрушко — учасник і дипломант багатьох виставок в Україні й за кордоном.
У 1990-ті дебютував як поет. Перша збірка «Сон вісімки» (1997) зближується з колажними композиціями авторських левкасів. Продовженням такої традиції стала збірка «Брама N» (2008), однак тут помітні й нові творчі ходи. Публікується в часописах «Дзвін», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу», «Березіль», «Буковинський журнал», газ. «Українська літературна газета» та ін. 2014 з’явилася нова збірка віршів «Колаж і…».
Нагороди
Лауреат першої премії в номінації скульптури на міжнародній виставці «Карпатський хребет» (1997).
Лауреат премії імені Т. Мельничука за збірки «Сон вісімки» та «Брама N» (2008).
Лауреат обласної премії ім. В. Стефаника в номінації «Поезія» за книгу «Колаж і…» (2015).
Твори
- Колаж і … Брустурів : Дискурсус, 2014. 152 с.
- Поезія // Перевал. 2015. № 3–4. С. 5–8.
Література
- Голубець О. Пластика Василя Андрушка // Образотворче мистецтво. 1997. № 3/4. С. 28.
- Малащук А. Коломийський триптих // Сучасність. 2001. № 4. С. 150–154.
- Андрушко Василь // Художники Івано-Франківщини. Київ : Образотворче мистецтво, 2002. С. 20.
- Каркадим К. І плине у безмежність час… // Образотворче мистецтво. 2013. № 1. С. 104–105.
- Видатні постаті Надвірнянщини / Уклад. М. Гринюк; відп. за вип. М. Кушнерчук. Надвірна : [б. в.], 2014. 100 с.
- Ославський Б. Василь Андрушко: «Я такий оптиміст з елементами песимізму» // Ufra: життя у Франківську. 2015. URL: http://ufra.com.ua/liudy/144-andrushko.html
- Андрушко Василь Іванович // Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (офіційний сайт). URL: http://hutsul.museum/collection/explore/masters/381/8030/
Автор вУЕ
Покликання на цю статтю: Мочернюк Н. Д. Андрушко, Василь Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрушко, Василь Іванович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
