Антипенко, Олександр Іванович
Анти́пенко, Олекса́ндр Іва́нович (25.08.1938, м. Київ, тепер Україна) — кінооператор, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1988), член Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії.
|
Антипенко, Олександр Іванович | |
|---|---|
| Народження | 25.08.1938 |
| Місце народження | Київ |
| Напрями діяльності | кінооператор |
Життєпис
Закінчив ремісниче училище за фахом столяра, а також курси кіномеханіків. Працював на Київській кіностудії ім. О. Довженка (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка), спочатку столяром, згодом у фотоцеху. Тоді ж захопився фото- і кіномистецтвом.
1966 закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (тепер Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. А. Герасимова), майстерня Б. Волчека. Ще під час навчання був фотографом на зйомках стрічки С. Параджанова «Квітка на камені» (1962; Київська кіностудія художніх фільмів). Для дипломної роботи Антипенко зняв проби до фільму «Київські фрески» (1966; режисер С. Параджанов, Київська кіностудія художніх фільмів). Попри закриття фільму, Антипенко на основі відзнятого матеріалу згодом змонтував короткометражний фільм. Дипломною роботою став інший фільм — стрічка про балет «Сьогодні — щодня».
З 1966 знімав фільми як оператор на Київській кіностудії імені О. Довженка, а також на кіностудіях «Грузія-фільм», «Узбекфільм», «Ленфільм».
Широке визнання принесла робота у фільмі «Мольба» (1968; режисер Т. Абуладзе, кіностудія «Грузія-фільм»).
Член Спілки кінематографістів СРСР (з 1968).
Від 1972 працює оператором на Центральній кіностудії дитячих і юнацьких фільмів імені М. Горького (м. Москва, тепер Російська Федерація). Зняв, зокрема, низку сюжетів для сатиричного кіножурналу «Єралаш».
Працював на телебаченні.
Викладає операторське мистецтво на Вищих курсах сценаристів в режисерів (з 1977).
Творчість
Операторському стилю Антипенка притаманна поетичність та експресивність, психологізм, точне відтворення режисерського задуму. Він прагне до експерименту — використовує нетипові (зокрема контрастні) кіноплівки, розширює кольорову палітру.
Серед фільмів: «Жива вода» (1971), «Прошу слова» (1975), «Червоненька квіточка» (1977), «Срібні озера» (1980), «Зоря і смерть Хоакіна Мур’єтти» (1982), «Віра, Надія, Любов» (1984), «Міо, мій Міо», «Будинок із привидами» (обидва — 1987), «Жінка з квітами і шампанським» (1992), «Маленька принцеса» (1997), «Червона Жизель» (2003), «Сибірочка» (2006) та інші.
Автор книги «Андрій Тарковський в об’єктиві Олександра Антипенка» (2007).
Нагороди
Почесний диплом за фоторекламу до фільму «Прапори на баштах» Міжнародний кінофестиваль у м. Карлових Варах (1957).
Диплом за вирішення кольорової гами у фільмі «Прошу слова», Міжнародний кінофестиваль у м. Барселоні (1976).
Диплом за операторську майстерність за фільм «Жінка з квітами та шампанським», Міжнародний кінофестиваль в м. Бітолі (1993).
Премія «Ніка» за найкращу операторську роботу за фільм «Маленька принцеса» (1997).
Нагороджений орденом Пошани (Російська Федерація; 1997).
Твори
Андрей Тарковский в объективе Александра Антипенко. Москва : Русь-Олимп, 2007. 224 с.
Література
- Кино. Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич. Москва : Советская энциклопедия, 1986. 637 с.
- Всемирный биографический энциклопедический словарь / Редкол.: В. И. Бородулин, Н. М. Кузнецов, Н. М. Ланда и др. Москва : Большая Российская энциклопедия, 1998. 926 с.
- Отечественный кинематограф на рубеже столетий 1986–2002 / Сост. и отв. ред. К. М. Исаева. Москва : Всероссийский государственный институт кинематографии имени С. А. Герасимова, 2005. 260 с
- Пааташвили Л. Г. Полвека у стены Леонардо: из опыта операторской профессии. Москва : Издательство 625, 2006. 271 с.
- Светлаков Ю. Я. Свет мерцающих звезд: беседы о кинооператорском мастерстве. Кемерово : Кемеровский государственный институт культуры, 2010. 166 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Антипенко, Олександр Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антипенко, Олександр Іванович (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
