Антитерористична діяльність
Антитерористи́чна дія́льність (від анти… і тероризм) — комплекс дій, спрямованих на попередження, боротьбу та ліквідацію тероризму або його ескалації як у національному, так і світовому масштабі. Основні напрями антитерористичної діяльності: протидія пропаганді тероризму, створенню та функціонуванню терористичних груп, фінансуванню та ін. видам допомоги терористам.
Правові засади
Уперше антитерористичну діяльність регламентовано в Конвенції про відкрите море (1958), яка містила низку статей про боротьбу з тероризмом, зокрема піратством. Антитерористичну діяльність у повітряному просторі регулюють Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (1970) та Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (1971). 2007 набула чинності Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму.
Антитерористична діяльність передбачає відповідне законодавство та широке коло методів і стратегій, застосовуваних у багатьох сферах. Антитерористичне законодавство має національний, регіональний і глобальний виміри, кожен з яких обґрунтований низкою правових актів. Вони не завжди сумісні, напр., щодо тлумачення тероризму та необхідності застосування збройної сили.
Суб’єктами антитерористичної діяльності є органи центральної та місцевої влади, військові та правоохоронні структури, представники бізнесу та ЗМІ, які можуть спрямовувати зусилля проти терористичних організацій, їхніх учасників і прихильників, країн-спонсорів тероризму задля убезпеченння широких верств населення.
Стратегії та методи здійснення
Стратегії антитерористичної діяльності можна умовно поділити на такі, що спираються на методи тиску та не засновані на них. До останніх належать політичні стратегії переговорів, пошуку глобальних чи ситуативних компромісів, спрямованості на укладання тимчасових угод із терористичними групами, здійснення певних поступок, а також методи усунення чинників (економічних, політичних, етнокультурних, релігійних тощо), які породжують сьогодні тероризм, забезпечують відтворення і розширення його соціальної бази. Такі методи активно використовували Іспанія та Велика Британія для боротьби з терористичними організаціями ЕТА й Ірландською республіканською армією відповідно.
Різноманітний спектр методів тиску реалізується, зокрема, в економічній, військовій, інформаційній сферах. В економічній — це санкції, ембарго, ліквідація рахунків або підприємств, підозрюваних у зв’язках із терористами, створення відповідних міжнародних баз даних (напр., виконання резолюції 1373 Ради Безпеки ООН від 2001).
У військовій сфері — це використання армії, внутрішніх військ, спецслужб та спеціальних загонів, за допомогою яких реалізують відповідні антитерористичні стратегії, зокрема, нанесення випереджальних ударів по базах терористів, каральні акції у відповідь проти місць дислокації терористів (блокпости, обшуки), розширення повноважень поліції та ін. Проте використання регулярних військ у зонах етнічних і релігійних конфліктів призводить до т. з. феномену «слизьких схилів», тобто некерованого втягування в довгостроковий збройний конфлікт. З такою проблемою зіткнулися, до прикладу, США в Сомалі, Афганістані, Іраку.
В інформаційній сфері — це методи боротьби з пропагандою тероризму (формування психологічної стійкості та антитерористичних настроїв у населення, закриття веб-сайтів, друкованих видань, теле- й радіоканалів), а також технічні методи впливу на комп’ютерну мережу терористів.
Боротьба з тероризмом суто силовими методами визнана недостатньо ефективною, здатна призвести до ескалації, затягування конфлікту та ін. небажаним наслідкам (приклади Палестини, Кашміру тощо). Антитерористичну діяльність необхідно будувати на комплексі методів силового й несилового характеру, з огляду на умови кожної конкретної країни.
Література
- Метелев С. Е. Современный терроризм и методы антитеррористической деятельности. Омск : Омский институт, 2008. 332 с.
- Настюк В. Я., Трофімов С. А. Міжнародно-правовий режим протидії тероризму. Харків : Право, 2008. 352 с.
- Howard R., Hoffman B. Terrorism and Counterterrorism: Understanding the New Security Environment. Boston : McGrew-Hill Education, 2011. 816 p.
- Авдеев Ю. И., Бельский В. Ю., Костин А. И. и др. Терроризм как социально-политическое явление. Противодействие в современных условиях. Москва : Юнити-Дана, 2015. 368 с.
- Ємельянов В. П. Антитерористичне законодавство: поняття, система, шляхи вдосконалення. Харків : Право, 2016. 86 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Целуйко М. Є. Антитерористична діяльність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антитерористична діяльність (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
