Анфологіон

«Анфологіон», надрукований у друкарні Львівського Старопігійного Успенського братства, 1694

«Анфоло́гіон» («Антологіон»; від грец. Ανϑολόγιονантологія, букв. збирання квітів, квітник) — церковно-богослужбова книга у Православних і Греко-католицьких церквах — збірник текстів літургійного та релігійно-повчального змісту.

Загальна характеристика

Збірники відомі також під назвами «Антологія», «Трефологій», «Трефологіон», «Цвітослов», «Цвітна Мінея», «Мінея Святкова» тощо. Збірник містив: тексти богослужб на всі свята року (Господніх, Богородичних свят, а також свят на честь особливо шанованих святих у візантійській і місцевій традиції), житія святих, святоотцівські праці, уривки Святого Письма, молитви для мирян тощо.
До 16 ст. поширювалися рукописні тексти «Анфологіону», від кін. 16 ст. — друковані.

Православні богослови виділяють кілька типів «Анфологіону»:

  • богослужбові — основу збірок складають служби на честь великих свят та найшановніших у візантійській традиції святих. Подібні рукописи відомі з 12 ст.; перше друковане видання для православних вірян вийшло 1587 у м. Венеції; для греко-католиків — 1598 в м. Римі (до збірки увійшли також Псалтир і Часослов, у пізніших виданнях включені й елементи західного обряду, свята Католицької церкви);
  • молитвослови для мирян — містили тексти молитов, зокрема й особливих, для вірян під час літургії (так, 1636 клопотами Петра Могили і з його передмовою була видана об’ємна, на 860 стор., збірка «Анфология, сирич молитвы и поучення душеполезная: в душевную полезу, спудеов и всех благочестивых любо-молитвеник, вкратце собраная и благочинне расположенная»);
  • нотовані «Анфологіони» — цим терміном переписувачі рукописів позначали короткі варіанти Стихирарів (збірників літургійних піснеспівів — стихир). Напр., виданий К. В. Христопулосом у кін. 19 ст. грекомовний «Музичний анфологіон», 1891;
  • збірники нелітургійного змісту — рукописні й друковані збірки 17–19 ст., які містили різноманітні духовні й повчальні твори (житія святих, праці Отців церкви, морально-етичні настанови для молоді).

В Україні

В Україні перше видання «Анфологіону» здійснене 1619 у Києво-Печерській друкарні за ініціативи архімандрита Єлисея Плетенецького. У збірнику містилися тексти служб на пошану києворуських святих — Бориса і Гліба, княгині Ольги, князя Володимира. Фундаментальне видання мало 1048 сторінок і було гарно оздоблене (взірцем для нього служили венеціанські видання Міней Святкових 16 ст.). Переклав тексти з грецької мови Йов Борецький. Значний внесок у підготовку видання зробив Захарія Копистенський, який звірив рукопис із грецьким оригіналом, переклав та відредагував чимало статей. Передмову і післямову для книги склали Єлисей Плетенецький і Памво Беринда.

Окремі тексти повторювалися і в наступних виданнях «Анфологіону»; найвідомішими серед них є видруки:

  • Києво-Печерської друкарні — 1619, 1636, 1734, 1745, 1766;
  • Друкарні Львівського братства — 1632, 1638,1643, 1651, 1694, 1738;
  • Новгород-Сіверської друкарні — 1678;
  • Чернігівської друкарні — 1753;
  • Почаївської друкарні — 1777.

Українські видання були зазвичай багато ілюстрованими, містили десятки гравюр зі зображенням святих і свят. У роботі над ними брали участь відомі майстри книжкової гравюри 17–18 ст. — Никодим Зубрицький, ієромонах Ілля, Аверкій Козачковський та ін.

Збірники сприяли формуванню української літературної мови.

Література

  1. Дей О. І., Ісаєвич Я. Д., Коляда Г. І. та ін. Книга і друкарство на Україні / За ред. П. М. Попова. Київ : Наукова думка, 1964. 313 с.
  2. Радишевський Р. П. Анфологіон // Українська літературна енциклопедія : в 3 т. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988. Т. 1: А – Г. С. 75.
  3. Огієнко І. Історія українського друкарства / Упоряд. М. С. Тимошик. Київ : Либідь, 1994. 448 с.
  4. Шустова Ю. Э. Документы Львовского Успенского Ставропигийского братства (1686–1788). Источниковедческое исследование. Москва : Рукописные памятники Древней Руси, 2009. 648 с.
  5. Тюрина Г. А. Из истории изучения греческих рукописей в Европе в XVIII — начале ХІХ в.: Христиан Фридрих Маттеи (1744–1811) / Отв. ред. Б. Л. Фонкич. Москва : Языки славянской культуры, 2012. 408 с.
  6. Анфологион или Трифологион // Книга Беларуси XIV–XVIII веков. URL: http://belbook.nlb.by/items/show/110#?c=0&m=0&s=0&cv=0

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Анфологіон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анфологіон (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.05.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶