Вірянин
Віря́нин, ві́руючий — багатозначний термін.
Зміст
Значення терміна
1) Той, хто має віру; переконаний в істинності інформації, тверджень, норм, цінностей, ідеалів як очевидних фактів, характеристик об’єктивної дійсності, належного.
2) Той, хто сповідує віру в надприродне, відчуває певність щодо істинності релігії чи релігійних ідей; людина релігійна. У цьому значенні поняття «вірянин» передбачає спосіб життя суб’єкта віри відповідно до приписів певної релігійної організації, є самовизначенням особистості, характеризує індивідуальну релігійність. Термін використовується переважно релігіями авраамічного спрямування (див. Авраамічні релігії).
Часом поняття «вірянин (віруючий)» та «релігійний» ототожнюють. Проте соціологічні опитування вказують на відсутність між ними повної кореляції. Декларування респондентами належності до певної релігійної організації не завжди пов’язано з ідентифікацією себе як віруючого й може бути зумовлено, зокрема, соціокультурною чи етнічною ідентичністю. Так, за даними соціологічного дослідження «Релігія і Церква в українському суспільстві: 2000–2022 рр.», більшість громадян України висловили переконання, що релігійна віра не передбачає обов’язкової віросповідної визначеності: 57 % (у 2000 — 64 %) опитаних вважали, що «людина може бути просто віруючою і не сповідувати якусь конкретну релігію». Виявилося, що релігійна ідентичність має значно менше значення, ніж громадянська чи регіональна. Відповідаючи на питання «З якою соціальною спільнотою Ви ідентифікуєте себе насамперед?», 73,5 % респондентів дали відповідь «з громадянами України», 14 % — «з жителями мого міста (села)», 5,5 % — «з жителями мого регіону», і лише 3 % — «з людьми тієї ж віри, що і я», а 1,5 % — «з людьми тієї ж Церкви, до якої належу я».
Дослідження доводять, що самоідентифікація респондента себе як вірянина не тотожна й впевненості в існуванні Бога: тих, хто вважає себе віруючим, значно менше за тих, хто позитивно відповідає на запитання: «Чи вірите Ви в Бога?». Так, за даними згаданого дослідження (2022), 77 % серед дорослого населення України ствердно відповіли про віру в Бога, але при цьому лише 60 % вважали себе віруючими. Серед молоді віком 14–28 років розбіжність у показниках ще вища: вірять в Бога — 76 % , але вважають себе віруючими — 53 %.
Типологія вірян
Обґрунтовано кілька підходів до типології вірян за різними критеріями.
За ставленням до релігійної практики:
- масові (номінальні) віряни — визнають за вірою / релігією роль морально-етичного регулятора в суспільстві, проте їхня релігійність є конформістською (див. Конформізм), нестійкою, розмитою, фрагментарною, синкретичною, поєднує елементи різних релігійних і культурних традицій, а також моди, міфології, забобон, магії, світських і релігійних цінностей.
- воцерковлені віряни (див. Воцерковлення) — свідомо і дієво включені в життя релігійної громади, вимогливі до виконання релігійних практик, участі у релігійних службах, зібраннях і богослужіннях, обізнані в ідеях, доктринальних основах відповідного релігійного віровчення; їхня релігійність характеризується цілісністю, виваженістю, ґрунтовністю.
За типом релігійної поведінки:
- глибоко віруючий (глибоко переконаний вірянин) — такі віряни становлять ядро воцерковлених осіб як носії внутрішньої релігійності; притаманна їм глибока внутрішня віра, знання релігійних догматів оприсутнюються у виконанні релігійних норм і приписів, є мотивацією дій; соціальна поведінка збігається з належно-стереотипною для такої релігійної ідентичності;
- віруючий — намагається дотримуватися ціннісних зразків релігійної спільноти, з якою себе ідентифікує, прагне виконувати всі релігійні приписи, але релігійна віра постає лише одним з-посеред інших ідентитетів і чинників поведінки;
- віруючий за родинними цінностями — така модель наслідування релігійної поведінки, коли релігійна ідентифікація відбувається на етапі первинної соціалізації, релігійні цінності засвоюються в родинному колі;
- церковно-віруючий, або ритуаліст — носій зовнішньої релігійності, який дотримується обрядово-культової частини зобов’язань релігійної спільноти; ідентифікує себе радше з певним релігійним напрямом, аніж із вірою; його віра нестійка, залежить від визнання церковних цінностей іншими верствами населення, соціальними інституціями, державою;
- віруючий «тому, що вірять усі», або конформіст — носій масової, популярної релігійної поведінки, власне наслідування якої є ситуативним, вибірковим, несистемним і нерефлексованим; не прагне осмислити релігійні цінності, норми, сутнісні ідеї;
- той, хто вагається між вірою і невір’ям, — бере нерегулярну участь у найважливіших релігійних обрядах, відвідує релігійні служби час від часу; не має чітко визначеної позиції як щодо віри, так і до невір’я; переважно тяжіє до переконань і поведінки конформістів та ритуалістів; має поверхове, фрагментарне уявлення про релігійні ідеї, цінності, піддає їх постійному сумніву, проте ідентифікує себе з певною релігією;
- байдужий, або індиферентний — майже ніколи не бере участі в релігійних святах, обрядах; «живе біля релігійних ідентичностей», але фактично не цікавиться релігійним життям; зазвичай не порівнює власну поведінку з релігійними вимогами; в орієнтаціях превалюють професійні, соціальні чи інші ідентитети;
- невіруючий (нерелігійний) — такій особі невластиві релігійні ідентитети; є носієм споглядальної, дистанційованої позиції щодо релігійних ідей, переконань і практик; критикує перші з них і заперечує доцільність останніх, проте сприймає деякі релігійні ідеї (зокрема, про наявність душі, гріха, певного трансцендентного начала);
- атеїст — ніколи не вдається до релігійних практик, заперечує існування Бога чи будь-якого іншого надприродного начала.
У глобальному світі
Демографічне дослідження, проведене Дослідницьким центом П’ю (англ. Pew Research Center) у понад 230 державах і територіях, показало, що віруючими вважають себе близько 5,8 млрд з 6,9 млрд мешканців Землі (2015).
За конфесійним розподілом: майже 2,2 млрд осіб (32 % від загальної чисельності людства) сповідують християнство, 1,6 млрд (23 %) — іслам, 1 млрд (15 %) — індуїзм, 500 млн (7 %) — буддизм і 14 млн. (0,2 %) — юдаїзм. 73 % жителів планети мешкають у державах, де адепти певної релігії становлять більшість населення. 1,1 млрд осіб (або 16 % світового населення) не ототожнюють себе з жодною релігією, хоча в тій чи іншій формі вірять у Бога. «Люди без релігії» становлять більшість у шести державах і територіях (Китай, Чехія, Естонія, Гонконг, Японія і Північна Корея).
Світові релігії практикують 400 млн респондентів (6 %), а 58 млн вважають себе адептами «молодих», порівняно з традиційними, конфесій: синтоїзму, сикхізму, віри бахаї тощо.
За віком вірян найбільш «молода» релігія — іслам, де середній вік середньостатистичного мусульманина складає 23 роки, тоді як середньостатистичного індуса — 26, християнина — 30, «людини без релігії» та буддиста — по 34, юдея — 36.
Найпобожнішими регіонами виявилися Африка та Близький Схід. До п’ятірки найбільш релігійних держав потрапили: Ефіопія, Малаві, Нігерія, Шрі-Ланка та Ємен. Серед країн Європи перше місце посіла Польща — 86 % віруючих. До переліку «найменше віруючих» країн увійшли Китай (7 % населення), Японія (13 %), Естонія (16 %), Швеція (19 %), Норвегія (21 %) і Чехія (23 %).
В Україні задекларували себе віруючими 73 % респондентів, Росії — 70 %, Латвії — 40 %, Литві — 42 %.
Джерела
- Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні 2022 р. (Інформаційні матеріали) / Авт. кол.: Ю. Якименко (кер. проекту), А. Биченко, М. Міщенко та ін. Київ : Центр Разумкова, 2022. 124 с. URL: https://razumkov.org.ua/images/2023/02/13/2022_Religiya_SITE.pdf
- The Changing Global Religious Landscape // Pew Research Center. 2017. URL: https://www.pewresearch.org/religion/2017/04/05/the-changing-global-religious-landscape/
Література
- Дудар Н., Биченко А. Релігійність українського суспільства: рівень, характер, особливості // Національна безпека і оборона. 2002. № 10 (34). С. 14–21.
- Кулагіна-Стадніченко Г. Релігія в її суспільній та індивідуальній функціональності. Київ : [б. в.], 2011. 330 с.
- Пивоварова Н. П. Сучасна релігійність: детермінанти, характерні риси, тенденції розвитку // Грані. 2014. № 2. С. 117–123.
- Кулагіна-Стадніченко Г. Індивідуальна релігійність віруючого у її предметному полі та об’єктивних виявах // Українське релігієзнавство. 2015. № 74–75. С. 13–23.
- Казанова Х. Релігія в сучасному світі: плюралізм, секуляризація, глобалізація / пер. з англ. Львів : Видавництво Українського Католицького Університету, 2019. 346 с.
- Кулагіна-Стадніченко Г. М. Феномен індивідуальної релігійності православного віруючого. Київ : Інтерсервіс, 2019. 320 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кулагіна-Стадніченко Г. М. Вірянин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вірянин (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
