Апофеоз
Апофео́з (грец. ἀποϑεωσις — обожнювання, від ἀπο… — префікс зі значенням видалення або перетворення і ϴεός — Бог), апотеоз, апотеоза, апофеоза.
1) У Греції Давній та Римі Стародавньому — обряд зарахування видатних правителів за їхні особливі заслуги до сонму богів.
2) Обожнювання, уславлення, звеличування якоїсь особи, події чи явища.
3) У театральному мистецтві — урочиста фінальна масова сцена спектаклю, святкової концертної програми чи циркової вистави, яка уславлює народ, героя або якусь подію. Зазвичай монументальна, сповнена піднесення. Форма апофеозу розроблена в західноєвропейському театрі (опери Ж.-Б. Люллі), а також в українському театрі 16–18 ст. — драми «Володимир» (1705) Феофана (Прокоповича), «Милість Божа» невідомого автора.
4) В образотворчому мистецтві (зокрема живописі епохи бароко та класицизму) — зображення вознесіння душі померлого (зазвичай католицького святого, хоча трапляються сюжети про видатних полководців і державних діячів).
5) Урочисте завершення чогось.
6) Вищий ступінь чогось.
Література
- Клековкін О. Ю. Theatrica. Київ : Фенікс, 2012. 800 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Апофеоз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апофеоз (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
