Арад (жудець)
Ара́д (рум. Arad) — жудець (адміністративно-територіальна одиниця) Румунії.
|
Арад (жудець) (Arad) | |
|---|---|
| Тип | жудець |
| Адміністративний центр | Арад |
| Країна | Румунія |
| Площа (кв. км) | 7754 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 430.6 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 55.5 |
| Найбільші міста | Арад |
| Адміністративні кордони | Біхор (жудець), Алба, Хунедоара, Тіміш |
| Міжнародні кордони | Угорщина |
Зміст
Географічне положення
Арад розташований у західній частині Румунії, простягається від західної частини гірської системи Південних Карпат до широкої рівнини, утвореної річками Муреш та Крішул-Алба.
Межує з такими жудцями: на півночі та північному сході — з Біхором, на сході — з Албою, на південному сході — з Хунедоарою, на півдні — з Тімішем. На заході проходить державний кордон Румунії з Угорщиною.
Адміністративний поділ
Територія — 7 754 км2.
Адміністративний центр — м. Арад.
Історична довідка
Арад належить до історичної області Кришана регіону Трансільванія. Територія заселена з палеоліту. Носіями культури бронзової доби (1700–1150 до н. е.) були фракійські племена.
У період залізної доби (1150–450 до н. е.) з фракійських племен виокремилися гетодакійські племена, які надалі відіграли істотну роль у формуванні румунського народу. Окрім гетодаків, на землях проживали племена скіфів, сарматів, кельтів.
106–271 ці землі захоплено римлянами. Вагому роль у формуванні пращурів румунів — волохів — відіграли і слов’яни (із 600-х).
У 700–800-х сформувалася балкано-дунайська культура.
З кінця 800-х до початку 900-х — Перше Болгарське царство.
Значного поширення набула східнослов’янська культура.
Перша документальна згадка про адміністративний центр Араду — одне з найстаріших міст у Румунії — датована 1078.
Значну роль у розвитку території відіграла Австро-Угорщина.
Після Першої світової війни землі перебували в складі Румунії.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Територія розташована на кайнозойській западині між гірських і крайових прогинів. Рельєф — гористо-рівнинний.
Поділяється на два географічні регіони: гористий (східний) і рівнинний (західний). Відповідно змінюється діапазон висот від 1 486 м (г. Гажна в гірському масиві Біхор) на сході до 100 м (Середньодунайська рівнина) на заході.
Виявлено родовища кам’яного вугілля, залізних, мідних та олов’яних руд, бокситів і піритів.
Ґрунти
У ґрунтовому покриві переважають чорноземи й бурі лісові ґрунти.
Річки і озера
Територія належить до гідрографічних басейнів чотирьох великих річок (Муреш, Крішул-Альба, Крішул-Негру та Бега з притоками). Найбільші з них:
- Валя Корбешті, Троас, Бирзава, Мілова, Кладова — притоки Муреша;
- Хельмаджел, Леучі, Такаселе, Кременоаса, Зімбру, Валя Дезней, Валя Монесей, Таладжіу, Хонтісор — притоки Крішул-Альба;
- Теуз — притока Крішул-Негру.
В Араді розташовані озера Селєуш, Чермей, Ровіне, водосховище Тауц, а також став Балта Ціганілор.
Клімат
Клімат в Араді помірно-континентальний. Відчутний вплив Атлантичного океану з домінувальним західним перенесенням повітряних мас.
Середня температура січня — –1,5 °С, липня — +22 °С.
Середньорічна кількість опадів на рівнині — 565–600 мм, у гірській частині — 800–1200 мм. Найбільше опадів випадає влітку.
Рослинний і тваринний світ
Територія розташована в зоні мішаних і широколистяних лісів.
Рослинний покрив представлений хвойними й широколистяними лісами.
Тваринний світ: козулі європейські, зайці, вивірки, лисиці, перепілки тощо.
Є природний парк «Муреська заплава» площею 175 км2.
Населення
Загальна кількість населення (2011, перепис) — 430,6 тис. осіб, густота — 55,5 особи на км2.
Склад населення за етнічними групами: румуни (79,1 %), угорці (8,5 %), роми (4 %), словаки (1,1 %), німці (0,7 %), українці (0,3 %) та інші.
За релігійними групами: православні (75,4 %), римо-католики (10,4 %) та інші.
За статевими групами: жінки (51,8 %), чоловіки (48,2 %).
Загальний приріст населення від’ємний. Максимальна кількість населення зафіксована 1977 (512 тис. осіб).
Рівень урбанізації на 2016 становив 56,8 %. Найбільше місто (2011, перепис) — Арад (159 тис. осіб).
Господарство
Промисловість
Частка жудцю у валовому внутрішньому продукті Румунії становила близько 2,2–2,5 % (2005–2015), у розрахунку на особу — 23,5 тис. лей.
Функціонувало понад 11 тис. одиниць підприємств, причому понад 10 тис. з них мали 10 і менше працівників. Нараховується 38 великих підприємств (понад 250 працівників), з них 28 — у промисловості (обробна промисловість, електроенергетика й комунальне господарство), 3 — у будівництві, 5 — у транспорті, по одному — у ремонті автомобілів та лісовому господарстві. 99,3 % усіх підприємств перебувають у приватній власності. Понад 1,1 тис. підприємств повністю з іноземним капіталом, ще близько 4 тис. — частково.
Основні підприємства: КОФІКАБ (COFICAB) — провідний європейський виробник електричного кабелю спеціального стандарту для автомобільної промисловості; «Таката — Петрі» («Takata — Petri») має два заводи в Араді, що спеціалізуються на виробництві ременів і рулів для автомобілів; «Сістемс» («Systems») — виробник кабельних систем.
1999 було відкрито Арадську промислову зону.
2016 створено спільне підприємство «Грінбрієр-Астра Рейл» («Greenbrier-Astra Rail») з виробництва залізних вагонів.
Завдяки зростанню обсягів приватних інвестицій, здійснених у сільське господарство, значно посилився розвиток харчової промисловості.
Сільське господарство
У сільському та лісовому господарствах функціонувало 583 підприємства. За площею сільськогосподарських угідь (понад 500 тис. га) жудець посідає четверте місце в державі, за площею ріллі (близько 350 тис. га) — восьме.
У структурі сільськогосподарських угідь частка ріллі становить 69,9 %, пасовищ — 23,6 %, сіножаті — 4 %, садів — 1 %, виноградників і розсадників — 0,7 %.
Рівень сільськогосподарського освоєння — понад 92 %.
У галузевій структурі сільського господарства частка рослинництва становить 74,3 %, на тваринництво припадає 25,3 %, на сільськогосподарські послуги — 0,4 %. У загальнодержавному масштабі частка продукції рослинництва, виробленої в Араді, становить 3,3 %, тваринництва — 2,4 %, надання сільськогосподарських послуг — 1,5 %.
Головна продукція — кукурудза (за валовим збором — друге місце в країні), свинина (третє місце), овочі (п’яте місце) та пшениця (одинадцяте місце).
Площа лісового фонду становить майже 217 тис. га. Обсяг виготовленої деревини — близько 550–600 тис. м3 щорічно.
Сфера послуг
В Араді додатний зовнішньоторговельний баланс, характерною рисою якого є зростання.
Є низка підприємств, що здійснюють торгову діяльність.
У структурі експорту — електронне обладнання та машини, транспортні засоби, тканини, метали й вироби з них. Імпорт: машини й апарати, електронне обладнання, продукція металургії, тканини, пластмаси, хутряні вироби тощо.
У жудці розвивається туризм. Для туристів є понад 150 місць проживання, зокрема діють 35 готелів і мотелів, 7 кемпінгів і котеджів тощо.
Транспорт
1937 у м. Араді відкрито міжнародний аеропорт, спеціалізацією якого внаслідок значного розвитку аеропорту в сусідньому м. Тімішоарі є вантажні перевезення.
2011 в експлуатацію введено сучасні автомагістралі Арад — Тімішоара та Арад — Недлак, що є частинами четвертого загальноєвропейського коридору. Загалом із 2 260 км мережі автошляхів 405 км повністю модернізовані.
Дуже щільною є залізнична мережа (60,5 км на 100 км2) загальною протяжністю 469 км (з них 166 км електрифіковані).
Наука, освіта, культура
Наука і освіта
В Араді є 37 дитячих садочків, 81 школа (переважно гімназії). У м. Араді функціонують два університети — «Аурел Влайку» (заснований 1991) та Західний університет «Васіле Голдіш» (заснований 1990), які здійснюють наукові дослідження. Там само діє екологічний центр.
Культура і мистецтво
Головними туристичними об’єктами є Арадська фортеця (1783), адміністративний палац (1876), класичний театр «Йоан Славічі» (1874), театр маріонеток (1951), Старий театр (1817), Арадська державна філармонія (1833), палац культури (1913), церква Святого Антонія Падуанського (1911), міст Траяна (1913; усі — у м. Араді) тощо; Базиліка Марії (відповідний статус — з 1992; м. Ліпова).
Спорт
У м. Араді базується футбольний клуб «УТА», який, зокрема, є шестиразовим чемпіоном Румунії (ліга І). Представлена професійна жіноча баскетбольна команда.
Є стадіон Ф. фон Неймана (з 2014 перебуває на реконструкції).
Література
- Фрейденберг М. М., Максаковский В. П., Иванова Ю. В. и др. Страны и народы : в 20 т. Москва : Мысль, 1980. Т. 3. 349 с.
- Populaţia României pe localitati la 1 ianuarie 2016. Bucuresti : Institutul Național de Statistică, 2016. 135 p. URL: https://insse.ro/cms/ro/content/popula%C5%A3ia-rom%C3%A2niei-pe-localitati-la-1-ianuarie-2016
- Consiliul Judetean Arad. URL: http://www.cjarad.ro/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Заячук М. Д., Саранчук І. І. Арад (жудець) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арад (жудець) (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
