Арад
А́рад (’Арад; араб. عارض — випадковість; у множині — а’рāд) — в арабо-мусульманській філософії термін на позначення акциденції, випадковості, минущості.
Характеристика
Термін з’явився у творах арабських мислителів упродовж 8 ст. як опозиційний до понять «джаухар» (субстанціальність), «ма‘нан» (сенс) або «джісм» (тіло). Зокрема, у мутакалимів ’арад є позначенням будь-яких просторово-часових та кількісно-якісних властивостей тіла. Мутазиліти наполягали на логічній вторинності терміна стосовно поняття «ма‘нан» (сенс). При цьому більшість з них вдавалися до варіативних визначень акциденцій, не вбачаючи навіть істотної відмінності між ними і власне сенсами. Відповідно, терміном ’арад позначали і якості в речах, і їхні атрибути, часом цілковито ототожнювали акциденції з сенсами.
Варіативними також були відповіді на питання про кількість а’рāд. Одні мутазиліти стверджували про два класи акциденцій (рух і спокій), інші — визнавали усі акциденції реальними, або частину з них. Деякі відносили до а’рāд шість просторових напрямків («джихат»).
Східні перипатетики цим терміном позначали дев’ять категорій Аристотеля, за винятком категорії субстанції (сутність). Філософи звично вдавалися до демонстрації полярності акциденції та субстанції. До прикладу, ашарити під ’арад розуміли якості речей, протиставляючи їм субстанції (сутності). При цьому, акциденцію тлумачили як таку, що, по-перше, потребує субстанції, але сама не може бути субстратом для іншої акциденції, по-друге, є лише привхідною ознакою тіла, а не його атрибутом. Крім того, для ашарітів усі якості речей є мінливими, швидкоплинними (існують мить) і суб’єктивними відносинами. Термін також застосовували на позначення одного з п’яти Аристотелевих загальних висловлювань.
Ішракіти (див Ішракізм), своєю чергою, також наполягали на протилежності субстанції та акциденції. За їхніми уявленнями, субстанція є тим, що не потребує вмістища, натомість акциденція — потребує.
У світосприйнятті суфіїв субстанція перебуває у нерозривному зв’язку з акциденцією, й навіть сама постає акциденцією. Світ відтак уявляється суфіями як сукупність а’рāд.
Значення
Мірою утвердження калама та його зближення з філософією (фальсафа), термін ’арад вживався в усіх набутих значеннях.
Сучасні каламісти зазвичай визнають акциденції мінливими зовнішніми властивостями речей, які не визначають їхній зміст. Проте, сутність розуміють як таку, що реалізується через акциденцію. ’Арад, як і сутність речей, проголошують сотвореними.
Література
- Ибрагим Т. К., Сагадеев А. В. Арад // Ислам. Энциклопедический словарь. Москва : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 22.
- Fakhry M. A History of Islamic Philosophy. New York; Chichester : Columbia University Press, 2004. 472 р.
- Вольф М. Н. Средневековая арабская философия: ашаритский калам. Новосибирск : Новосибирский государственный университет, 2008. 152 с.
- The Oxford Handbook of Islamic Philosophy / Ed. by Kh. El-Rouayheb, S. Schmidtke. Oxford ; New York : Oxford University Press, 2016. 720 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сарапін О. В. Арад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арад (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
