Арамеї
Араме́ї, арамейці [юдейсько-арам. (квадратним письмом) ארמיא, зх. новоарам. (сир.) ܡܝܐ ܪ̈ܐ] — група давньосемітських кочових племен, основний ареал яких охоплював територію сучасних Сирії та Іраку. Етимологію назви арамеїв остаточно не встановлено.
Топонім «Арам», зафіксований у 23 ст. до н. е. в аккадському (див. Аккадська мова; Аккад) клинописному написі царя Нарам-Суена, найімовірніше не пов’язаний з арамеями. Перше вживання етноніма «арамеї» в документах ассирійського (див. Ассирія) царя Ашшур-бел-кала датовано 11 ст. до н. е. У давньогрецьких джерелах 9–8 ст. до н. е. використовували форму Ἀρίμοι.
З часом частина арамеїв перейшла до осілого способу господарювання. У 10 ст. до н. е. на території сучасної Сирії виникла арамейська держава Арам із центром у м. Дамаску. У 9 ст. до н. е. її правителі здійснили низку походів проти Ізраїльського царства та неодноразово воювали з Ассирією.
Конфлікти між Арамом і Ізраїльським царством відбито в Біблії (Перша книга царів). Крім того, арамеї складали основне населення низки невеликих державних утворень регіону, зокрема Біт-Агусі (Біт-Агуші), Біт-Адіні та ін.
Після захоплення Араму Ассирією у 8 ст. до н. е. арамеї вже не мали власних держав, однак складали переважну частину населення Сирії до раннього середньовіччя. Після завоювання Сирії арабами в 7 ст. більшість арамеїв було асимільовано.
Носії новоарамейських мов, які походять від давніх арамейських діалектів, у наш час проживають у різних країнах Близького Сходу і Кавказу (Сирія, Туреччина, Вірменія, Грузія, Ірак, Іран, Ізраїль). Вони представлені відособленими етнорелігійними групами (віряни Антіохійської автокефальної православної церкви, Сирійської яковитської церкви, мандеї, Ассирійської східної церкви, Халдейської католицької церкви, окремі течії в юдаїзмі), що сприяє їхньому збереженню в іншомовному оточенні.
Чисельність і розселення арамеїв за межами їхнього основного етнічного ареалу сприяла поширенню арамейських діалектів (див. Арамейська мова). Із часом один із її варіантів (імперська арамейська мова) набув статусу мови міжнародного спілкування на Близькому Сході, а арамейська писемність витіснила палеоєврейське письмо, ставши основою для сучасного єврейського квадратного письма.
Література
- Kupper J.-R. Les Nomades de Mésopotamie au temps des rois de Mari. Liége : Presses universitaires de Liège, 1982. 283 p.
- Lipiński E. The Aramaeans: Their Ancient History, Culture, Religion. Leuven : Uitgeverij Peeters and Departement Oosterse Studies, 2000. 698 p.
- Reinhold G. The Rise and Fall of the Aramaeans in the Ancient Near East, from Their First Appearance until 732 BCE: New Studies on Aram and #Israel. Frankfurt am Main; New York : Peter Lang, 2016. 176 p.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
