Арахноїдит
Арахноїди́т (від грец. ἄραχνος — павутина і εἶδος — вигляд) — запалення павутинної оболонки головного або спинного мозку; хронічний дифузійний автоімунний (див. Аутоімунні захворювання) проліферативний спайковий процес переважно павутинної та м’якої оболонок мозку.
Зміст
Історична довідка
Уперше цей термін використав 1845 лікар-невропатолог О. Тарасенков (1816–1873; Росія).
Етіологія та патогенез
Арахноїдит може виникати у відповідь на будь-яке ушкодження та інфекцію (туберкульоз, сифіліс, кір), а також за наявності отиту. Спричинити арахноїдит можуть також медичні маніпуляції (використання контрастних речовин, проведення спинномозкової анестезії), травми, ускладнення черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу, що призводить до запального процесу. Патогенез захворювання: хронічне запалення, фіброз павутинної оболонки і підпавутинного простору, порушення процесу нормальної циркуляції ліквору із шлуночкової системи головного мозку (оклюзійна гідроцефалія) та його всмоктування через тверду мозкову оболонку (арезорбтивна гідроцефалія) внаслідок утворення спайок. Розрізняють церебральний, оптико-хіазмальний, спінальний арахноїдити та арахноїдит задньої черепної ямки.
Клініка
Симптоми захворювання:
- локальний і дифузний головний біль;
- запаморочення;
- нудота;
- зниження гостроти зору;
- поява судом;
- порушення чутливості, сну, пам’яті та мовлення.
Лікування
Лікування симптоматичне та патогенетичне відповідно до етіології захворювання — консервативне (антибіотики, діуретики, антигістамінні препарати) та хірургічне у разі тяжкої форми захворювання. За своєчасного початку лікування арахноїдит завершується видужанням, прогноз сприятливий. Профілактика Профілактика полягає у ранній діагностиці та лікуванні етіологічного фактора (своєчасне лікування інфекційних захворювань і вогнищ фокальних інфекцій).
Література
- Болезни нервной системы : в 2 т. / Под ред. Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульмана. Москва : Медицина, 2001.
- Нервові хвороби / За ред. С. М. Віничука, Є. Г. Дубкенка. Київ : Здоров’я, 2001. 696 с.
- Никифоров А. С., Коновалов А. Н., Гусев Е. И. Клиническая неврология : в 2 кн. Москва : Медицина, 2002.
- Віничук С. М., Ілляш Т. І., Мяловицька О. А. та ін. Неврологія / За ред. С. М. Віничука. Київ : Здоров’я, 2008. 664 с.
- Daroff R. B., Aminoff M. J. Encyclopedia of the Neurological Sciences. 2nd ed. Oxford : Academic Press, 2014. 4740 p.
- Лукьянова Е. Е. Лукьянова Е. Е. к 200-летию со дня рождения Алексея Терентьевича Тарасенкова // Нейрохирургия. 2015. № 1. С. 5–8.
- Олексюк-Нехамес А. Г. Арахноїдит: особливості проявів, прогноз, експертиза непрацездатності // Електронейроміографія-нейрофізіологія. 2019. URL: http://www.miograf.lviv.ua/?p=1337
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гунас В. І. Арахноїдит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арахноїдит (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
