Аристоксен із Тарента
Аристоксéн із Та́рента (Аристоксен Тарентський, Арістоксен; грец. Ἀριστόξενος ὀ Ταραντίνος; бл. 370/360 до н. е., м. Тарент, тепер. м. Таранто, регіон Апулія, Італія — після 300 до н. е., м. Афіни, тепер Греція) — філософ-перипатетик і вчений, засновник біографічного жанру, теоретик музики.
|
Аристоксен із Тарента (Ἀριστόξενος ὀ Ταραντίνος) | |
|---|---|
| Народження | бл. 370/360 до н. е.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.37. |
| Місце народження | Таранто |
| Смерть | після 300 до н. е. |
| Місце смерті | Афіни |
| Напрями діяльності | біографістика, теорія музики, філософія |
| Традиція/школа | перипатетики |
Життєпис і діяльність
Батько і вчитель Аристоксена — музикант Спінтар — був близьким до Архіта з Тарента. Відомо, що вчителями самого Аристоксена були представники піфагореїзму Ксенофіл, Ехекрат та ін., учні Філолая й Евріта.
Після перебування на п-ові Пелопоннесі (поліси Мантінєя, Коринф) мислитель приєднався до аристотелівського Лікею. Після смерті Аристотеля, ймовірно, залишився в Лікеї, читав лекції з музики. Поділяв погляди піфагорійців на цілющу силу музики. До логіки, фізики, метафізики — центральних предметів теоретичних міркувань у перипатетиків — виявляв значно менший інтерес. Прагнення філософа зберігати дистанцію від будь-яких авторитетів позначилося, зокрема, у тому, що у вченні про душу він відкидав погляди Аристотеля, поділяючи при цьому концепцію піфагорійців, за якою душа є «гармонією» тілесних елементів, а тому — смертна.
З ім’ям Аристоксена пов'язують початок жанру біографістики філософів (Піфагора, Сократа, Платона тощо).
Серед огрому праць Аристоскена (їх налічують 453) лише бл. 30 збереглися у фрагментах і свідченнях, 2 майже повністю — «Начала гармоніки» та «Начала ритміки». За винятком теоретичних трактатів з музики, більшість його творів, що дійшли до наших часів, призначені для широкого кола читачів.
Значуще вплинув на розвиток античної науки про музику та естетики.
Праці
- Элементы гармоники / Пер. Ю. Н. Холопова // От Гвидо до Кейджа. Москва : НПФ «ТС-Прима», 2006. С. 315–338.
- Элементы ритмики / Пер. и прим. Е. В. Афонасина // Афонасин Е. В., Афонасина А. С., Щетников А. И. Mousike tekhne. Очерки истории античной музыки. Санкт-Петербург : Изд-во РХГА, 2015. С. 127–147.
Література
- Barker A. D. Music and perception: A study in Aristoxenus // Journal of Hellenic Studies. 1978. Vol. 98. Р. 9-16.
- Gibson S. Aristoxenus of Tarentum and the birth of musicology. New York : Routledge, 2005. 267 pp. Афонасин Е. В. К истории восприятия времени: Аристоксен о ритме // Философия науки. 2015. № 2 (65). С. 99–118.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Аристоксен із Тарента // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аристоксен із Тарента (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
