Арсенал Київський
Арсена́л Ки́ївський — історико-архітектурна пам’ятка національного значення в межах Старої Києво-Печерської фортеці. Розташований у м. Києві, Україна.
Зміст
Історична довідка
Зведений 1784–1801 за проектом архітектора інженерного корпусу російської армії К. І. Шпекле.
Під час розкопок в межах Арсеналу археологи виявили знахідки 17–18 ст.: залишки підмурків кам’яної Вознесенської церкви та значний поховальний комплекс (загалом понад 260 поховань), глиняний посуд, декоративні вироби, фрагменти гутного скла, монети польсько-литовського, прибалтійсько-шведського та російського карбування (15–19 ст.). Серед раритетів — 4 кістяні шахові фігурки 15–16 ст., а цілісна колекція керамічних виробів 16–17 ст. не має аналогів в Європі.
Характеристика
Будівля Арсеналу Київського у плані прямокутна (168 × 135 м) із заокругленими наріжниками, має внутрішнє подвір’я з 4 брамами, розташованими по осі фасадів. Планування зального типу, з розміщеними у два ряди опорними стовпами, що несуть на першому поверсі склепінчасті перекриття (прогін 8,75 м), на другому — кроквяні ферми з підвісними стелями. Під західною частиною споруди — історичний підвал. Внутрішні кам’яні сходи розташовано попарно біля південних, північних і східних брам.
Стіни завтовшки близько 2 м та склепіння складено зі світло-жовтої київської цегли, завдяки чому будівля Арсеналу Київського отримала назву порцелянової. Довгасті фасади поділено на 2 яруси. Нижній, з рівномірно розставленими арковими прорізами, оброблено великим дощаним рустом. Рівні площини другого поверху з прямокутними, обрамленими простою лиштвою вікнами, завершуються спрощеними доричним фризом і карнизом. Головними архітектурними акцентами фасадів є портали воріт; портал головного входу оздоблено пілястрами доричного ордера. Ворота бічних фасадів «утоплено» в нішах, оформлених колонами тосканського ордера.
Арсенал — перша споруда в Києві у стилі класицизму. Водночас заокруглені роги будинку, характер ніш у порталах, окремі віконні лиштви на західному фасаді нагадують добу пізнього бароко.
Призначення
На першому поверсі були розташовані майстерні, приміщення для вартових та команди чергового офіцера; на другому — майстерні, канцелярія управління, контора, креслярня. Тут виробляли й ремонтували гармати (єдинороги, мортири), спорядження до них, гранати, бомби, ядра, картеч, кінську збрую, холодну зброю, кулі різного калібру.
Арсенал виконував також функції сховища зброї: 1817 тут налічувалося 46 тис. рушниць, 2 тис. палашів, 3,5 тис. тесаків. Під час війни споруда мала слугувати оборонним цілям; тут можна було розмістити гарнізон із 2 тис. осіб і понад 2 тис. пудів пороху в бочках.
Підпорядкування
Протягом 20 ст. Арсенал використовували як військово-промисловий об’єкт, він належав до відомства Міністерства оборони (тут розташовувалися військові частини, з 2004 — Київський ремонтний завод).
Указом Президента України від 15.12.2000 «Про заходи щодо відзначення вступу України у третє тисячоліття» та наступними розпорядженнями Кабінету Міністрів України його передано для створення культурно-мистецького закладу (див.«Мистецький арсенал»).
Додатково
Попередньо на території Арсеналу розташовувася Вознесенський жіночий монастир, перенесений 1711–1712 до Флорівського монастиря на Подолі у зв’язку з розбудовою Старої Печерської фортеці.
Література
- Гончарова К. Матеріали до історії споруди Арсеналу Києво-Печерської фортеці з Київських архівосховищ // Вісник УкрНДІпроектреставрація. 2006. Ч. 5–6. С. 3–38.
- Лаврський альманах. Вип. 21. Спецвипуск 8: Печерська фортеця та Київський Арсенал: нові дослідження. Київ : Академія, 2008. 192 с.
- Крайня О. О. Києво-Печерський жіночий монастир ХVI — початку ХVIІІ ст. і доля його пам’яток. Київ : Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2012. 128 с.
- Петров С. С. Оборонні споруди Києва Х–ХІХ ст. у контексті історії міста і загального розвитку військово-фортифікаційної справи. Київ : Експрес-Поліграф, 2012. 448 с.
- Кислюк К. В. Національний музейний ландшафт України в контексті візуальної репрезентабельності // Культура України. 2018. Вип. 62. С. 224–234.
- Мокроусова О. Старий Печерськ. Гармата і хрест. Київ : Либідь, 2018. 96 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мельник О. М. Арсенал Київський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арсенал Київський (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
