Артаксеркс I
Артаксе́ркс І, Артаксеркс Довгорукий (грец. Ἀρταξέρξης Μακρόχειρ, давньоперс. Artaxšaçā («той, хто володіє праведним царством») (бл. 495 до н.е., місце невідоме – 424 до н.е., м. Сузи, тепер м. Шуш, Іран), цар Персії з династії Ахеменідів у 465–424 до н.е.
|
Артаксеркс I (Artaxšaçā) | |
|---|---|
| Народження | бл. 495 до н.е.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.495. |
| Місце народження | Невідомо |
| Смерть | 424 до н.е. |
| Місце смерті | м. Сузи, тепер м. Шуш, Іран |
| Місце діяльності | Іран |
| Напрями діяльності | політика |
Прийшов до влади після вбивства його батька Ксеркса і брата Дарія. Після вбивства змовників було викрито і страчено. 464 до н.е. придушив заколот, організований його братом, сатрапом Бактрії Гістаспом. У 460 до н.е. розпочалося повстання в Єгипті, очолене лівійцем Інаром. Повстанці захопили дельту р. Нілу, проте столиця Єгипту м. Мемфіс та Верхній Єгипет залишилися під владою персів. На допомогу бунтівникам прибув флот афінян, які після втрати колоній у Північному Причорномор’ї (див. Античні держави Північного Причорномор’я) сподівалися здобути єгипетський ринок зерна та пшениці.
У битві біля м. Папреміса перська армія зазнала поразки. Було вбито сатрапа Єгипту — дядька Артаксеркса на ім’я Ахемен (Хахаманіш). Афінський флот рушив на м. Мемфіс, однак там його розбив перський флот під командуванням сатрапа Сирії на ім’я Мегабіз. Новим сатрапом Єгипту став Аршама з роду Ахеменідів.
Інар разом зі своїми спільниками, що залишилися в живих, а також із залишками грецьких військ здалися в полон. Пізніше Інара стратили. Мегабіз у 450 до н.е. вчинив заколот проти Артаксеркса І. Заколот було придушено, але Артаксеркс пробачив Мегабіза.
Близько 449 до н.е. грецька ескадра з 200 кораблів Делоського союзу під командуванням Кімона вирушила на війну з персами з метою захопити о. Кіпр. Грецький флот завдав поразки перському флоту біля м. Саламіна, проте цей успіх не дав грекам упевненості в подальших перемогах.
Того ж року м. Афіни відрядили свого посла Каллія до м. Суз (однієї зі столиць Ахеменідської держави) укласти з персами мирний договір. Згідно з ним о. Кіпр вважався частиною Ахеменідської держави, греки відмовлялися від претензій на нього, а перси мали відвести свої війська від західного узбережжя Малої Азії за ріку Галіс. Грецькі міста на заході Малої Азії залишалися підданими перських царів.
Артаксеркс І помер у 424 до н.е. Похований у печерній гробниці Накше-Рустам («рельєф (міфічного героя) Рустама»), у якій висічено однойменний рельєф.
Література
- Grantovski E., Dandamaev M. et al. Tarikh-e Iran az zaman-e bastan ta emruz. Tehran, 1359 [1980];
- Razi A. Tarikh-e Kamel-e Iran. Tehran, 1375 [1996];
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. Книги VIII-X. СПб, 2012.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Храновський В. А. Артаксеркс I // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артаксеркс I (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
